Справа № 216/6320/25
провадження 2/216/2927/25
іменем України
15 вересня 2025 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Представник ТОВ«ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з вернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 48229,95 грн. з них: - за кредитним договором № 02683-11/2024 від 03 листопада 2024 року у розмірі 24169,95 грн.; - за кредитним договором № 8444248 від 02 листопада 2024 року в розмірі 24060 грн.;, а також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст.177 ЦПК України.
До позовної заяви представником позивача долучено платіжну інструкцію №124774 від 18 липня 2025 року про сплату ТОВ «ФК«ЄАПБ» судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Однак зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два договори: № 02683-11/2024 від 03 листопада 2024 року; № 8444248 від 02 листопада 2024 року.
Згідно із положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК Українив одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, кожна із вимог про стягнення заборгованості щодо різних кредитних договорів та різних договорів позики є самостійними вимогами.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем сплачено судовий збір лише за однією вимогою, у той час як позов містить дві самостійних вимог за різними предметами спору:
- За кредитним договором № 02683-11/2024 від 03 листопада 2024 р., укладеного між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 ;
- За кредитним договором № 8444248 від 02 листопада 2024р., укладеного між ТОВ "Авентус Україна» та ОСОБА_1 ;
На підставі ч. 2ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із положеннями ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту ст.6Закону України«Про судовийзбір» слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу. У разі пред'явлення кількох вимог, сума судового збору може сплачуватися однією сумою, але із урахуванням сумарного складання всіх вимог.
Враховуючи, що позовна заява містить дві самостійних позовних вимог, позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу 3028,00 грн., тобто всього 6056,00 грн. судового збору, проте з них сплачено 3028,00 грн.
Таким чином, ТОВ «ФК«ЄАПБ» необхідно доплатити 3028,00 грн. судового збору
З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, так як подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом направлення до суду оригіналу платіжного доручення або квитанції про сплату несплаченого судового збору, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону та детального розрахунку заборгованості чи нового тексту позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.95,177,185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без руху.
Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО