Справа № 216/1566/25
Провадження № 2/216/1604/25
04 липня 2025 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Стартановича Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання Клименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
19 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 21 жовтня 2016 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем у Центрально-Міському районному у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 772. Сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами припинені з січня 2024 року, вони спільно не проживають, не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейно-шлюбних відносин.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, її представниця ОСОБА_4 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно i повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких гарантуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи i вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку, позов підлягає задоволенню.
Письмовими матеріалами справи встановлено, що 21 жовтня 2016 року сторони зареєстрували шлюб у Центрально-Міському районному у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 772, в період якого у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, та копією свідоцтва про народження.
Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені у зв'язку з різними поглядами на подальше сумісне життя. Збереження та подальше існування шлюбних відносин позивачка вважає неможливим, оскільки на теперішній час сторони не ведуть сумісного побуту, не підтримують шлюбні відносини, тобто, не реалізують права та обов'язки подружжя, передбачені Сімейним Кодексом України. Позивачка вважає, що подальше зберігання шлюбних відносин з відповідачем є недоцільним. Судом встановлено, що сторони проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, не підтримують сімейно-шлюбні відносини, стосунки припинились.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя i збереження шлюбу суперечитиме одному з них, чи інтересам їx дітей.
Згідно ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Нормами частини 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України визначено, що кожен з подружжя мас право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, с порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність i може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя (ст. 112 СК України).
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки i жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя i збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін припинені i поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.
Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняються у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Судові витрати залишити за позивачкою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 77-81, 128, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПK України. суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 21 жовтня 2016 року у Центрально-Міському районному у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 772 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_5 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СТОРОНИ ПО CПPABI:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 04 липня 2025 року.
Суддя Д.В.Стартанович