ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19024/25
провадження № 1-кс/753/2640/25
"11" вересня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12025100020003345 від 09.09.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-18.09.2024 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;
-28.05.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст. 71, 72 КК України до 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-
До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12025100020003345 від 09.09.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12025100020003365 від 09.09.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановленими досудовим розслідуванням дату, час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, який в подальшому помістив до правої кишені надітих на ньому штанів, тим самим почав умисно, незаконно, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, носити кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, 09.09.2025 приблизно о 17 год. 17 хв., за адресою: м. Київ, вул. Старобориспільська, 1-Г, біля станції метро «Червоний Хутір», працівниками поліції зупинено гр. ОСОБА_4 , в подальшому цього ж дня в період часу з 18 год. 44 хв. до 18 год. 50 хв., в присутності двох понятих, працівниками поліції проведено обшук затриманої особи, за результатом якого в передній правій кишені штанів було виявлено та вилучено кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, який ОСОБА_4 незаконно носив без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 18.09.2024 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 рік; 28.05.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст. ст. 71, 72 КК України до 1 року 1 місця обмеження волі.
Органом досудового розслідування та стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням даного кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Зокрема, причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: - рапортом про виявлення кримінального правопорушення; - протоколом затримання ОСОБА_4 ; - висновком судової експертизи холодної зброї; - протоколами допиту свідків; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу слід врахувати, що встановлені наразі ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, у своїй сукупності вказують на те, що обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 враховуючи те, що:
- ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як відповідно до вироку Дарницького районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України та вироку Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст. ст. 71, 72 КК України було призначено покарання до 1 року 1 місця обмеження волі, але останній на даний час не відбуває покарання та вчинив новий злочин. Тому усвідомлюючи реальність можливого покарання, яке передбачене за вчинення інкримінованого йому злочину, останній може умисно переховуватись від суду, з метою уникнення покарання;
- ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як останній раніше засуджений за корисливий умисний злочин проти власності, судимість наразі непогашена та не знята. Це свідчить про його стійку схильність до продовження протиправної діяльності.
Також слід врахувати, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного джерела доходу, є особою, що досягла повноліття, не має на утриманні інших осіб, без будь-яких фізичних чи психічних вад, тому на даний час відсутні будь-які переконливі дані або застереження, які б унеможливлювали перебування його під вартою.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Неможливе і застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на даний момент не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні цілодобово залишати житло не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Єдиним запобіжним заходом, на думку слідчого, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене, просить слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком 60 днів, визначити розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав викладених у ньому та просив задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, щодо розміру застави поклався на розсуд слідчого судді.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 визнав вину, просив слідчого суддю не застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого та зазначив, що підозра є необґрунтованою, ризики недоведеними, а тому просив слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Зі змісту частини 1 статті 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.
При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов'язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч. 1 ст. 184 КПК України. Яка передбачає, що клопотання про застування запобіжного заходу повинно обов'язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручені підозрюваному у встановлений законом термін.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строки.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженніСВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12025100020003365 від 09.09.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.263 КК України (а.с. 5).
09.09.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано, у порядку ст. 208 КПК України, як особу, підозрювану у скоєнні злочину (а.с. 10-12).
10.09.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025100020003345 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.09.2025 року, повідомлено про підозру (а.с. 54-56).
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України віднесено до нетяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме: протоколом допиту свідка від 09.09.2025 року (а.с. 21-22), протоколом допиту свідка від 09.09.2025 року (а.с. 23-24), протоколом допиту підозрюваного від 09.09.2025 року (а.с. 29-30), висновком експерта від 10.09.2025 року за № СЕ-19/111-25/56051-ХЗ (а.с. 40-45) та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду є високим, оскільки підозрюваний не має законних засобів існування (офіційно не працевлаштований), не має міцних соціальних зв'язків (офіційно не одружений, дітей не має). Водночас стан здоров'я підозрюваного не виключає можливість перебування його під вартою.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України також підтверджується тим, що ОСОБА_4 усвідомлює, що він вчинив умисний нетяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 3 років, тяжкість покарання та його невідворотність можуть спонукати останнього до зміни місця його перебування.
Що стосується посилання слідчого на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, знаючи місце їх проживання, то слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні даний ризик не знайшов свого підтвердження. Слід зазначити, що наявність в підозрюваного інформації про місце проживання свідків само собою не підтверджує ризик незаконного впливу на них.
Крім того, прокурором було доведено існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), в якому підозрюється ОСОБА_4 , оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний не працює, не має постійного джерела прибутку та схильний до вчинення корисливих злочинів.
Також, слідчим суддею враховуються данні про особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який раніше є неодноразово судимою особою та характер інкримінованого кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану.
Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчиненого правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 30 280,00 грн. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя покладає на підозрюваного наступні обов'язки: 1. прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2. не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4. утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; 5. здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07.11.2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 09.09.2025 року з 17 год. 17 хв.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить 10 (десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:
1.прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2.не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4.утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
5.здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Копію ухвали вручити негайно підозрюваному, захиснику, прокурору та направити для виконання в Державну установу "Київський слідчий ізолятор" для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 16.09.2025 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1