ф
16 вересня 2025 року
м. Київ
справа №580/6401/24
адміністративне провадження № К/990/49098/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
суддя-доповідач - Бевзенко В. М.,
судді: Берназюк Я. О., Чиркін С. М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дзісь Андрій Романович на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (прийняту у складі головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Сорочка Є.О.) у справі № 580/6401/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо непроведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019 - 2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року індексацію пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019 - 2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та у зв'язку із цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідач не здійснив індексацію належним чином, а саме - шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні пенсії, на коефіцієнти підвищення 1,197 та 1,0796, чим порушив право позивача. На звернення із заявою про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації відповідач, всупереч вимогам закону, відмовив. Вважає, що такі дії відповідача є протиправними та порушують його право належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області щодо непроведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019 - 2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язано ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року індексацію пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019 -2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та у зв'язку із цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2024 року скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року в адміністративній справі № 580/6401/24 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.
Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV), починаючи з 2022 року.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив провести індексацію його пенсії шляхом множення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року та 1,0796 з 01 березня 2024 року.
Листом від 27 травня 2024 року № 7564-6359/З-02/8-2300/24, відповідач повідомив, що при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV пенсію ОСОБА_1 обчислено з урахуванням показника середньої плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019 - 2021) - 10846,37 грн. Оскільки для обчислення пенсії позивача застосовано середній заробіток за три попередні роки (2019 -2021) - 10846,37, який є значно вищий від збільшеного на коефіцієнт показника заробітної плати (в 2023 році - 7405,03, в 2024 році - 7994,47), пенсія не підлягає індексації в 2023 - 2024 роках. Зазначено, що позивачу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова КМУ №168, 185) встановлена щомісячна доплата з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року - 100 грн. Відтак пенсія перерахована відповідно до норм чинного законодавства.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії у 2023 - 2024 роках, позивач звернувся до суду з позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що положеннями статті 42 Закону № 1058-ІV та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124), чітко передбачено, що для забезпечення індексації пенсії застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, та не визначено умов для застосування показника середньої заробітної станом на 01 жовтня 2017 року, а тому відповідач протиправно не провів індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року та 1,0796 з 01 березня 2024 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при обчисленні пенсії за віком позивача відповідно до Закону № 1058-ІV у 2022 році відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021, який становив - 10846,37 грн, який є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV, а саме: за 7405,03 грн (з 01 березня 2023 року), 7994,47 грн (з 01 березня 2024 року).
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
2. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України).
Зокрема, скаржник стверджує про те, що суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної постанови, не врахував висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23.
Позивач зазначає, що з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV та положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
На переконання скаржника, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другої статті 42 Закону № 1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Отже вважає, що ГУ ПФУ в Черкаській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2023 році та 100,00 грн у 2024 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,197 та 1,0796, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв усупереч вимогам чинного законодавства.
Позиція інших учасників справи
3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року залишити в силі.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
4. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5. Спірним питанням, яке слід вирішити у межах розгляду цієї справи, є порядок проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
6. Колегія суддів звертає увагу на те, що питання індексації пенсій вже поставало у практиці Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виснував таке:
« при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
99. Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.»
7. З урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФУ в Черкаській області, здійснюючи у 2023 - 2024 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
8. Водночас колегія суддів наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
9. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
10. Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
11. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
12. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
14. Звернувшись до суду із цим позовом 26 червня 2024 року позивач заявив вимоги про зобов'язання відповідача здійснити індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01 березня 2023 року у розмірі 1,197, з 01 березня 2024 року - 1,0796.
15. Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
16. При цьому у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023 - 2024 роках позивачу фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
17. Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
18. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
19. Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом 26 червня 2024 року його права можуть бути захищені судом з 26 грудня 2023 року тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, а не з 01 березня 2023 року, у зв'язку із чим постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року має бути скасована з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та залишення без розгляду позовних вимог за період до 26 грудня 2023 року відповідно до статті 123 КАС України.
20. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 200/422/24, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24, від 28 січня 2025 року у справі № 400/4663/24, від 28 січня 2025 року у справі № 120/1483/24.
21. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
22. Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору і його не сплачував, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судового збору з відповідача.
Керуючись статтями 122, 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 580/6401/24 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019 - 2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197 та у розмірі 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 26 грудня 2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019 - 2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2023 року по 25 грудня 2023 року залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Бевзенко
Судді: Я. О. Берназюк
С. М. Чиркін