16 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 160/21313/24
адміністративне провадження № К/990/36849/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алло» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 16 лютого 2024 року №146 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Алло» та визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління ДПС (по роботі з великими платниками податків від 29 лютого 2024 року №57-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Алло».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, адміністративний позов задоволено.
21 лютого 2025 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про ухвалення додаткового рішення, де просили стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи в апеляційній інстанції в розмірі 10 000 грн та з ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи в апеляційній інстанції в розмірі 10 000 грн.
Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткову постанову, якою стягнуто зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Державної податкової служби України за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 1 500 грн з кожного. В іншій частині заяви відмовлено.
5 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» відмовити в повному обсязі.
Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 25 червня 2025 року, від 24 липня 2025 року та від 20 серпня 2025 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведених скаржником обґрунтувань для касаційного оскарження судових рішень та роз'яснив вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав касаційного оскарження. Натомість, ці роз'яснення так і не були враховані скаржником при повторному зверненні.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не визначив підставу касаційного оскарження, передбачену частиною четвертою статті 328 КАС України. Водночас в подальшому зазначено, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновки Верховного Суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Здебільшого Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків цитує витяги з постанов Верховного Суду про критерії, якими має керуватися суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу. Однак, скаржник не зазначає, в чому саме полягає неправильне застосування та/або порушення судом апеляційної інстанції таких критеріїв.
Зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн, однак, суд апеляційної інстанції стягнув з Державної податкової служби України та Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 1 500 грн з кожного.
Під час ухвалення судового рішення суд апеляційної інстанції керувався низкою висновків Верховного Суду. Незгода Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків зі здійсненою судом апеляційної інстанції оцінкою наданих позивачем доказів, що стосуються розміру судових витрат на правничу допомогу, не є тотожним неправильному застосуванню норм матеріального права. Посилаючись у касаційній скарзі на те, що така сума судових витрат є завищеною Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не зазначає, який саме розмір витрат, на його думку, був би співмірним із предметом розгляду у цій справі, та виходячи з якого розрахунку.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів, повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Блажівська