про відмову у відкритті касаційного провадження
15 вересня 2025 року
м. Київ
справа №520/2959/25
адміністративне провадження № К/990/37239/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №520/2959/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач), в якому просив:
визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком;
зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до страхового (трудового) стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 25.09.1979 по 20.04.1981 та з 21.09.1983 по 28.02.1990;
зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 21.01.2025, з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13.05.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення від 28.01.2025 №2047500022234 ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком. Зобов'язав ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до страхового (трудового) стажу, періоди роботи з 25.09.1979 по 20.04.1981 та з 21.09.1983 по 28.02.1990, згідно трудової книжки від 28.12.1979. Зобов'язав ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 21.01.2025, з урахуванням висновків суду. В задоволені решти позовних вимог відмовив.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Хмельницькій області витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн (шість тисяч грн 00 копійок).
Не погодившись з додатковим рішення суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ПФУ в Хмельницькій області оскаржив їх у касаційному порядку та просив скасувати, натомість прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, у якій подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом питання розподілу судових витрат суд розв'язує у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Одночасно КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме:
1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143 КАС України);
2) у разі постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143 КАС України);
3) якщо це питання не було розв'язане (пункт 3 частина перша статті 252 КАС України).
У цій справі суд ухвалив додаткове рішення у порядку, визначеному статтею 252 КАС України.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, то відповідно порядок його оскарження є таким, як і для рішення по суті.
Колегія суддів встановила, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 ухвалено проводити розгляд у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас за приписами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Суд касаційної інстанції наголошує, що процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальної низки аналогічних за змістом вимог.
Незважаючи на те, що відповідач оскаржує додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, якою було вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що розгляд заяви позивача відбувався у межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Проте, скаржник належним чином не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Подана касаційна скарга не містить випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилом пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі №520/2959/25, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, і передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин немає, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись ст. 13, 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №520/2959/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб