про відмову у відкритті касаційного провадження
15 вересня 2025 року
м. Київ
справа №380/8642/25
адміністративне провадження № К/990/37281/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі № 380/8642/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:
визнати протиправними дії, які полягають у відмові підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії;
зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення зі служби у відповідності до вимог статей 46і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякиї інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XIIІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704), із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023", на 01.01.2023 який складав 2684,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, та з обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), у тому числі, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням з урахуванням надбавки за вислугу років та премії у розмірі 208 відсотків посадового окладу, визначених з посадового окладу та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 30.05.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії щодо відмови у виготовленні та скеруванні до ГУ ПФУ у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Зобов'язав підготувати та скерувати до ГУ ПФУ у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови № 704, а надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.07.2025 апеляційну скаргу залишив без руху з підстав невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не додано документ про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.08.2025 апеляційну скаргу повернув скаржнику з підстав не усунення недоліків, визначених ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що зазначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору не усунуті.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена в усуненні недоліків апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи з Державного бюджету України, відсутність у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскарження судових рішень.
Також посилання скаржника на зазначені обставини не може надавати переваги суб'єкту владних повноважень з-поміж інших суб'єктів у формі звільнення від обов'язку сплатити судовий збір на вчинення процесуальної дії згідно до розміру, визначеного Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частина друга статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі №380/8642/25 за позовом ОСОБА_1 .
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб