про відмову у зупиненні виконання рішень
15 вересня 2025 року
м. Київ
справа №240/1202/25
адміністративне провадження №К/990/20162/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №240/1202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області щодо проведення позивачу виплати раніше перерахованої пенсії з 01.01.2025 в обмеженому граничному розмірі 27238,11 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати позивачу раніше нараховану пенсію з 01.01.2025 без застосування будь-яких обмежень граничним розміром та коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році».
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Житомирський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 07.03.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025, позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 з обмеженням максимальним розміром та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням фактично проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позову - відмовив.
На адресу Верховного Суду 12.05.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того, у касаційній скарзі відповідач заявив клопотання, де просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень.
Верховний Суд своєю ухвалою від 26.05.2025 відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та, серед іншого, встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заперечень щодо поданого скаржником клопотання.
Позивач направив через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» такі заперечення, де просить відмовити у задоволенні згаданого клопотання.
Верховний Суд своєю ухвалою від 07.07.2025 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №240/1202/25.
10.07.2025 відповідач направив через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» клопотання, де повторно просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень.
Оцінюючи доводи скаржника, предмет спору та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність клопотання. При цьому Суд вважає за необхідне наголосити на наступному.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 340 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, які оскаржуються.
Згідно з частинами 1, 2 статті 375 КАС України, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Разом з тим, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Отже, розгляд питання про зупинення виконання (дії) оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.
Верховний Суд звертає увагу, що клопотання про зупинення дії або виконання судового рішення має бути вмотивованим, містити підстави для такого зупинення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Варто наголосити, що сама по собі незгода скаржника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його дії, оскільки перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. mutatis mutandis рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine) від 20.07.2004, N 60750/00, § 43)).
Як наслідок, розглянувши клопотання скаржника, Верховний Суд відхиляє таке у зв'язку із його необґрунтованістю та безпідставністю, позаяк аналіз матеріалів касаційної скарги дає підстави для висновку, що зазначене клопотання не містить мотивів, які б в розумінні наведених законодавчих приписів могли б слугувати підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, а тому, у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись статтями 340, 375 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №240/1202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
В.М. Шарапа,
Суддя Верховного Суду