Іменем України
31 липня 2025 року м. Кропивницький
справа № 395/1487/24
провадження № 22-ц/4809/910/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.
з участю секретаря: Волошиної М.О.
Учасники справи:
позивач - заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомиргородської міської ради Кіровоградської області;
відповідач - ОСОБА_1 ,інтереси якого представляє адвокат Дубинський В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2025 року, у складі головуючого судді Орендовського В.А. у справі за позовом заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомиргородської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затримки виконання рішення про поновлення на роботі, -
У вересні 2024 року заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомиргородської міської ради Кіровоградської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27.09.2023 у справі № 395/719/23 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За результатами апеляційного перегляду постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 січня 2024 року рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27.09.2023 у справі № 395/719/23 було скасовано та ухвалено нове судове рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Новомиргородської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 , яке набрало законної сили.
Вказував, що порушення, яке зумовило виплату працівнику коштів, було допущено з вини Новомиргородського міського голови - ОСОБА_1 , яким не було негайно виконано рішення Маловисківського районного суду від 27.06.2022 про поновлення ОСОБА_2 на рівнозначній посаді керівника в Новомиргородському навчально-виховному комплексі (ясла-садок) «Калинонька» Новомиргородської міської ради та стягнення з Новомиргородської міської ради на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 19.01.2024 у справі № 395/719/23 виконано, що підтверджується листом Управління Державної казначейської служби України у Новомиргородському районі Кіровоградської області та доданими платіжними документами, в якому зазначено, що 01.02.2024 року в управлінні казначейства була зареєстрована заява ОСОБА_2 з проханням прийняти до виконання виконавчий лист Новомиргородського районного суду в справі №395/719/23 від 29.01.2024 про стягнення з Новомиргородської міської ради коштів в сумі 78445,26 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та обов'язкових платежів. |
Позивач посилається на те, що у на підставі ст. 25 Бюджетного кодексу, Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», постанови КМУ № 845 від 03.08.2011 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», 07.03.2024 було проведено безспірне списання коштів з Новомиргородської міської ради на користь ОСОБА_2 - 78 445,26 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з утриманням з цієї суми податків та обов'язкових платежів: оплата військового збору - 1176,68 грн (платіжна інструкція № 2 від 06.03.2024 р.); оплата на доходи фізичних осіб 14120,15 грн. (платіжна інструкція № 3 від 06.03.2024 р.); стягнення середнього заробітку ОСОБА_2 - 63148,43 грн. (платіжна інструкція № 1 від 06.03.2024 р.).
Відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання Новомиргородської міської ради від 09.12.2020 № 1 «Про інформацію Новомиргородської міської територіальної виборчої комісії «Про підсумки перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року та визнання їх повноважень», а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 обрано Новомиргородським міським головою. Таким чином, порушення, яке зумовило виплату працівникові коштів за час вимушеного прогулу, допущено з вини Новомиргородського міського голови ОСОБА_1 , яким допущено затримку у виконанні судового рішення.
Відповідно до ст. 130 Кодексу Законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов?язків. Згідно з ст.236 КЗпП України суд покладає на роботодавця обов'язок виплати працівнику середнього заробітку при затримці виконання рішення про поновлення його на роботі.
Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомиргородської міської ради Кіровоградської області просив:
стягнути із ОСОБА_1 на користь Новомиргородської міської ради, завдану внаслідок затримки виконання рішення про поновлення на роботі ОСОБА_2 шкоду в сумі 78 455,26 грн, які зарахувати в дохід місцевого бюджету;
стягнути із ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в сумі 3028,00 грн .
Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2025 року закрито провадження у цій справі.
Новоукраїнська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а ухвалу суду вважає незаконною.
Зазначає, що ця справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі не стосуються безпосередньо прийняття, проходження, звільнення з публічної служби, не спрямовані на захист прав свобод та інтересів особи від порушень з боку суб?єкта владних повноважень.
Вказує, що предметом розгляду справи є відшкодування шкоди в порядку регресу, тобто вирішення приватноправових відносин, а сам по собі факт, що майнова шкода завдана суб?єкту владних повноважень під час проходження відповідачем публічної служби не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір на публічно - правовий.
Новомиргородська міська рада Кіровоградської області, інтереси якої представляє ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Вказує, що міський голова, ОСОБА_1 діяв виключно, як уповноважена особа і не може бути самостійним відповідачем у цьому спорі , а крім того наголошує на тому, що особа, в інтересах якої подано скаргу категорично заперечує щодо подання цього позову і скарги.
Представник відповідача, інтереси якого представляє адвокат Дубинський В.М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Вважає, що ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.
Встановлено, що підставою звернення заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомиргородської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затримки виконання рішення про поновлення на роботі стало встановлення безпосередньо прокурором наявності порушень вимог чинного законодавства з боку Новомиргородського міського голови.
Відповідно до рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27.09.2023 у справі № 395/719/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За результатами апеляційного перегляду постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 січня 2024 року було скасовано рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27.09.2023 та ухвалено нове судове рішення про стягнення з Новомиргородської міської ради на користь ОСОБА_2 78 445,26 гри. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
Зазначене судове рішення набрало законної сили.
Таким чином, є доведеним встановлений судом факт затримки виконання рішення суду та невиплати заробітної плати ОСОБА_2 ..
Чинним законодавством передбачено обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконувати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після проголошення рішення суду.
Звернувшись із цим позовом Новоукраїнська окружна прокуратура Кіровоградської області посилалася на наявність підстав для захисту інтересів держави.
Позивач посилався на відповідні положення КЗпП України, зокрема:
статтю 130, якою визначені загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників; статтю 134, якою передбачено випадки повної матеріальної відповідальності; статтю 136 порядок покриття шкоди, заподіяної працівником; статтю 237 КЗпП України, якою врегульовано покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну
в незаконному звільненні або переведенні працівника.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи
чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної
в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно
до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року
у справі № 200/22363/16-а (провадження № 11-720апп18) зазначено,
що відшкодування шкоди у порядку регресу відбувається в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, тобто за правилами цивільного судочинства, що унеможливлює звернення з таким позовом до адміністративного суду.
Судовим рішенням встановлено, що порушення, яке зумовило виплату працівнику коштів, допущено з вини Новомиргородського міського голови ОСОБА_1 .
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду,
що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто
ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, установленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися
і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Колегія суддів вважає, що звернення позивача із позовом про відшкодування шкоди у порядку регресу, що відбувається в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, тобто за правилами цивільного судочинства, унеможливлює розгляд справи за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, предметом дослідження не є не є розпорядча чи адміністративна функція органу держави, місцевого самоврядування чи посадової особи, на що також не зважив суд.
Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Крім того, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури - задовольнити.
Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2025 року - скасувати.
Справу за позовом заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомиргородської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затримки виконання рішення про поновлення на роботі - направити до суду першої інстанції, для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.А. Письменний