Справа № 120/15229/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
15 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоотриманих сум пенсій, що підлягали виплаті ОСОБА_2 , після здійснення йому перерахунку пенсії на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі №120/16170/21 та Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №120/19413/23, і залишилися недоодержаними у зв'язку із його смертю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, нараховану на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року у справі № 120/16170/21 та Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі № 120/19413/23.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 969, 00 грн. (дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, Управління посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі № 120/16170/21, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.09.2021 № ХЛ62918, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" окладу за посадою - 3810,00 грн, окладу за військовим званням - 1270,00 грн, відсоткової надбавки за вислугу років (50%) - 2540,00 грн, надбавки за особливості проходження служби (65%) - 4953,00 грн, надбавки за таємність (15%) - 571,50 грн та премії (70%) - 2667,00 грн, в розмірі 86% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Також рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №120/19413/23, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити з 01.02.2022 року ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Проте, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Керуючись положеннями ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач 11.10.2024 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити виплату недоотриманої її померлим чоловіком пенсії нарахованої, однак не виплаченої на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі № 120/16170/21 та від 09.04.2024 у справі № 120/19413/23.
Разом із тим, листом від 05.11.2024 позивача було повідомлено про те, що для отримання коштів, позивачу їй необхідно звернутись до найближчого сервісного центру ПФУ.
Втім, не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Згідно з частиною другою статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
За змістом частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, із наведених вище положень слідує, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються:
1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника;
2) батькам померлого пенсіонера;
3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера;
4) членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року по справі №200/10269/19-а сформулював правовий висновок, згідно якого у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі №200/10136/20-а.
В даному ж випадку, як слідує із матеріалів справи, позивачем дотримано порядок, передбачений статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом звернення за виплатою протягом шести місяців після смерті пенсіонера (її чоловіка).
Більше того, позивач перебувала у законному шлюбі з померлим ОСОБА_2 та проживала з ним за однією адресою (підтверджується актом опиту сусідів № 633 від 10.10.2024, та звернулася до пенсійного органу у встановлений законодавством строк із заявою в порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач, як дружина ОСОБА_2 , має право на виплату пенсії, яка підлягала виплаті її покійному чоловіку, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, як то передбачено положеннями ст.61 Закону №2262-ХІІ. До того ж, за реалізацію відповідного права позивач звернулась в межах строку, визначеного ст.61 Закону №2262-ХІІ.
Аналогічна позиція щодо застосування положень ст.61 Закону №2262-ХІІ в аналогічних правовідносинах також відображена в постановах: Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі №300/2876/22, від 10.07.2023 по справі №500/306/23; П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2023 по справі №420/13229/22, від 20.03.2023 по справі №420/14865/22, від 11.07.2023 по справі №420/2963/23.
З огляду на вище викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач протиправно відмовив у здійсненні позивачу відповідної виплати пенсії, посилаючись на необхідність її повторного звернення до органів ПФУ, що вказує на обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.