Справа № 279/3502/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Недашківська Л.А.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
15 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, при цьому посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не вбачав обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, для поновлення строку звернення до суду, а відтак застосовано положення п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Водночас, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, з урахуванням положень ст.ст.122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Згідно із ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на звернення до суду ОСОБА_1 вказав, що постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 11.03.2025 року він оскаржив до Коростенського міськрайонного суду протягом 10 днів. Ухвалою суду від 13.05.2025 року позовну заяву було залишено без розгляду. Вказану ухвалу суду він тримав 30.05.2025 року, так як на його адресу вона була направлена лише 28.05.2025 року, на підтвердження чого долучив супровідний лист.
Так, 18.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Коростенського міськрайонного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправних дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою суду від 21.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. ОСОБА_1 в судові засідання 14.04.2025 та 13.05.2025 року, будучи належним чином повідомленим про час та місце їх проведення (судові повістки отримав 28.03.2025 та 18.04.2025), не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення чи розгляд справи в його відсутність не заявив.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправних дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без розгляду, на підставі ст.155 ч.1 п.4 КАС України.
05.06.2025 року надійшла повторна позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Барановський І.І. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яка ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05.06.2025 року залишена без руху.
Судом першої інстанції причини вказані позивачем в позовній заяві щодо пропущеного строку звернення до суду визнано неповажними та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.
12.06.2025 до суду першої інстанції надійшла заява від позивача про поновлення строку на звернення до суду, яка обґрунтована тим, що повторну позовну заяву подано 30.05.2025, а відтак, на думку представника позивача, ОСОБА_1 не пропущено новий 10-ти денний строк від часу направлення йому ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду до часу повторного звернення у суд.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) визначено, що "Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру ...".
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі "Руїз-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі "Діліпак та Каракайя проти Туреччини" (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справах "Авотіньш проти Латвії" [ВП] () [GC], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, та "Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів" (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 та 18, від 06 лютого 2001 року) (пункт 6 рішення у справі "Харченко проти України" (заява №37666/13) від 03.10.2019).
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З даного приводу слід зазначити, що повторно звернувшись до суду з аналогічними вимогами, позивачем жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду не зазначено.
Більше того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що після повернення позовної заяви без розгляду позивач не набуває нового 10-ти денного строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, як на цьому помилково наполягає в своїй апеляційній скарзі.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, для поновлення строку звернення до суду, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, обґрунтовано повернено позовну заяву позивачу.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Згідно із ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального та матеріального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.