Справа № 120/14074/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
16 вересня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості,
позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 01.10.2024 № UA401000/2024/000294/1.
Визнано протиправною та скасовано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001211.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс - Вінн", як Покупець уклав зовнішньоекономічний Контракт № 01/01/24 з VICTORIA Pkw/Lkw GmbH, як Продавець.
Відповідно до умов Контракту № 01/01/24, Продавець виконує по замовленню Покупця підбір та продаж Покупцеві засобів наземного транспорту, їх частин і обладнання, двигунів внутрішнього згорання, як нових, так і таких, що були у використанні, що іменуються в подальшому Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість.
Згідно з цим Контрактом, його загальна вартість становить 2 000 000,00 Євро.
Пунктом 1.2 Контракту визначено, що відомості про товар обумовлюються в інвойсі на кожну партію товару.
Ціна за одиницю товару визначається в кожному конкретному випадку законним представником продавця і покупця та вказується в інвойсі на товар (пункт 3.2 Контракту).
Умови оплати: оплата на протязі 180 днів з моменту поставки товару (можлива передоплата), датою оплати вважається дата зарахування грошей на поточний рахунок продавця (пункти 4.3-4.4 Контракту).
На виконання вказаного контракту на вказану одиницю виставлено інвойс від 17.09.2024 № AR.2024.179 на суму 41 000,00 Євро, товар - автобетономішалка на шасі вантажного автомобіля, марка VOLVO, модель FMХ 410, календарний рік виготовлення 2017, номер шасі НОМЕР_1 . Виставленням інвойсу визначено митну вартість товару за ціною договору (а.с. 12-13).
В подальшому декларантом до Вінницької митниці була подана електронна митна декларація № 24UA401020048828U9, в якій митна вартість була визначена за ціною договору (контракту) (а.с. 18-19).
До митної декларації позивач долучив: рахунок-фактура (інвойс) від 17.09.2024 № AR.2024.179, контракт від 02.01.2024 № 01/01/24, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 27.02.2017 № 15091315, довідка про транспортні витрати № 2309-1 від 23.09.2024, декларація країни відправлення від 17.09.2024 № 24DE560342832880B0.
За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, відповідач прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації UA401020/2024/001211 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 01.10.2024 № UA401000/2024/000294/1.
Позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості з підстав його протиправності, тому просить його скасувати, а також просить скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, яка прийнята за наслідками цього рішення.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу (далі - АСМО "Інспектор").
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII МК та главою 8 розділу ІІІ МК (ч. 1 ст. 53).
Згідно з ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Згідно матеріалів справи, для підтвердження заявленої митної вартості митному органу, разом з ЕМД позивач надав: рахунок-фактура (інвойс) від 17.09.2024 № AR.2024.179, контракт від 02.01.2024 № 01/01/24, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 27.02.2017 № 15091315, довідка про транспортні витрати № 2309-1 від 23.09.2024, декларація країни відправлення від 17.09.2024 № 24DE560342832880B0.
У оскарженому рішенні, як на підставу для його прийняття відповідач вказав, що надана довідка від ТОВ "Тракс-Вінн" про транспортні витрати від 23.09.2024 № 2309-1 містить фразу "Страхування транспортного засобу не проводилось", хоча страхування на території ЄС є обов'язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування.
Проте, таке страхування було здійснено продавцем до моменту придбання товару та було діючим на час імпорту, що підтверджується полісом страхування, у якому зазначено номер шасі автомобіля, марку та модель автомобіля, який імпортується. Крім того такий вид страхування відповідає вимогам FCA Leipzig (п. 2.1 Контракту).
Відповідач вказав, що у інвойсі № AR.2024.179 від 17.09.2024 відсутні комерційні умови поставки. Також через відсутність міжнародної товарно - транспортної накладної CMR неможливо встановити місце завантаження товару.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виписав і надав митному органу міжнародну товарно - транспортну накладну CMR, про що свідчить штамп митного органу.
Водночас, відповідно до п. 2.1. Контракту визначено умови поставки FCA Leipzig. Згідно умов FCA продавець зобов'язується за свій рахунок, сплативши експортні витрати (зокрема, застрахувати товар), доставити у визначене покупцем місце.
Згідно із п. 4 міжнародної товарно - транспортної накладної місце та дата завантаження товару - 17.09.2024 м. Лейпциґ (Німеччина), що відповідає п. 2.2 Контракту.
Відтак місце завантаження товару підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною CMR.
Стосовно доводів скаржника про те, що взаємозв'язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відповідних взаємозв'язків між покупцем та продавцем товару.
Крім того, твердження про вплив даної обставини на визначення декларантом митної вартості товару, відповідачем ґрунтуються виключно на припущеннях без наведення належних та допустимих доказів.
Стосовно використання відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів цінової інформації з відкритих інтернет-ресурсів, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, судом першої інстанції правильно вказано, що формально нижчий рівень вартості імпортованого товару від вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може вважатись заниженням митної вартості та бути перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації з відкритих інтернет-ресурсів, оскільки порядок використання таких даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.
При цьому відомості з відкритих інтернет-ресурсів є інформативними та орієнтовними і не можуть бути повністю достовірними. Відповідачем не доведено, що взятий за основу визначення митної вартості транспортний засіб був ідентичний, в тому числі по його комплектності та технічному стану, тому, що ввозився позивачем. В свою чергу, ціна транспортного засобу залежить від багатьох факторів, а оціночна вартість різних транспортних засобів навіть в межах однієї категорії та марки може суттєво відрізнятися в залежності від інших характеристик та їх технічного стану.
Крім того можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, враховуючи, що розмір транспортних витрат, понесених позивачем під час перевезення оцінюваного товару, підтверджується документально, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутності у митного органу підстав вважати непідтвердженими числові значення складових митної вартості.
Щодо обраного відповідачем методу визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем на митну територію України, суд зазначає таке.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 (справа № 200/6521/20-а) зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проаналізувавши обставини, що встановлені у цій справі суд зазначає, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви Митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
Водночас не наведення належного (об'єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару (постанова Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17).
Стосовно обраного відповідачем джерела, яке було взято для визначення митної вартості товару, то в оскаржуваному рішенні, відповідачем зазначено:
Джерелом числового значення митної вартості є МД від 08.08.2024 № UA401020/2024/040270, за якою оформлено за резервним методом подібний товар тим самим суб'єктом в межах того самого контракту: "Транспортний засіб спеціального призначення, автобетономішалка на шасі вантажного автомобіля, марка VOLVO, модель FMX 410, № шасі: НОМЕР_2 . Маса в разі максимального завантаження 35,000 т, що використовувався, календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2017, дата першої реєстрації: 27.02.2017; тип двигуна: дизельний, робочий об'єм циліндрів 12777 см3, потужність 308 кВт, № двигуна: нема даних, колісна формула: 8x4, кількість місць для сидіння згідно свідоцтва про реєстрацію 2, призначення: на шасі постійно змонтований бетонозмішувач, для виготовлення, змішування та перевезення бетону. У транспортному засобі відсутні передавачі або передавачі та приймачі. Торговельна марка: VOLVO. Фірма-виробник: VOLVO, (SE). Країна виробництва: SE." та складає 56800 Євро.
Обираючи в якості джерела числового значення схожий товар, відповідач не зазначив порівняльних характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Колегія суддів також враховує правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 24 листопада 2021 року у справі №9520/11059/2020 та від 25 лютого 2020 року по справі №260/718/19, де вказано, що крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Проте, відповідачем не наведено обґрунтованих пояснень щодо зроблених коригувань.
Разом з тим позивач надав експертний висновок Вінницької торгово - промислової палати від 07.10.2024, яким підтверджено, що ціна на товар, поставлений покупцю згідно контракту № 01/01/24 від 02.01.2024 та інвойсу № AR.2024.179 від 17.09.2024, відповідає ціні продавця.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем разом із митною декларацією № 24UA401020048828U9 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.
Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару оскільки розбіжності на які зіслався відповідач спростовано дослідженими судом доказами.
За таких обставин наявні правові підстави для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2024 № UA401000/2024/000294/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001211.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.