Справа № 560/5677/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
16 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАДР 2019» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БАДР 2019» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позову вказало, що відповідач протиправно відніс позивача до переліку ризикових платників податків, оскільки вважає, що позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. Позивач вказує, що рішення відповідача про віднесення позивача до переліку ризикових платників прийнято без жодної мотивації підстав та причин віднесення до критеріїв ризиковості, отже підлягає скасуванню.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 22119 від 20.03.2025.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «БАДР2019» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БАДР2019» судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "БАДР2019", код ЄДРПОУ 43302478, індивідуальний податковий номер 433024722250, зареєстроване з 22.10.2019 року, відповідно до законодавства України (Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 22.10.2019, 1 673 102 0000 018040).
ТОВ "БАДР2019" є платником податку на додану вартість (ІПН 433024722250), згідно витягу №2022254500043 від 29.01.2020.
20.03.2025 в електронному кабінеті платника податків отримано Рішення № 22119 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, контролюючим органом зазначено що за результатами аналізу баз даних та копій документів становлено, що транспортні послуги з перевезення вантажу Порубне - м.Одеса придбавалися ТОВ «Бадр2019» 20.01.2025, проте згідно 20-ОПП склад за адресою Одеська обл., селище Авангард, вул. Базова, буд. 12, взято на облік лише 05.02.2025. Крім того, за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено реалізацію товарів неплатнику за цінами нижчими ніж ціни на реалізацією аналогічного товару юридичним особам. Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, ненадання платником первинні документи щодо навантаження/розвантаження продукції, довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції.
Оскільки, платник податків тричі подавав свої пояснення та документи, з врахуванням всіх попередніх зауважень контролюючого органу, і це не дало жодного результату, а в кожному наступному рішенні про відповідність платника податків податку на додану вартість критеріям рикоковості платника податку контролюючий орган наводив все нові підстави для відмови у врахуванні наданих пояснень та документів, було прийнято рішення звертатись до суду за захистом своїх прав, оскільки ГУДПС в Хмельницькій області під час розгляду пояснень не приймало їх до уваги та не надавало належної оцінки первинним документам наданих платником для підтвердження своєї господарської діяльності без жодних порушень податкового законодавства України.
Вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У спірному рішенні № 22119 від 20.03.2025 відповідач в рядку "Податкова інформація" не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючий орган лише процитував зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. У цьому випадку суд вважає, що не зазначення в оскарженому рішенні розшифрування податкової інформації, свідчить про невідповідність останньої наведеним основним принципам інформаційних відносин.
При цьому, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних врахувала виключно відомості Єдиного реєстру податкових накладних, без дослідження фактичних обставин здійснення господарських операцій позивачем.
Відтак, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.
Також, всупереч вимогам Порядку № 1165, відповідач вказує про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. При цьому не уточнює про які саме документи зазначає. Позивач надавав до комісії повідомлення з поясненнями з доданням всіх розрахункових документів.
Згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком до Порядку №1165, встановлено наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Отже, наведена норма законодавства встановлює кілька складових, які надають можливість встановлення ризиковості платника податків за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: 1) наявність у контролюючого органу податкової інформації; 2) ця інформація пов'язується із ризиковістю здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідач вважає, що контролюючим органом виявлено та підтверджено участь позивача у ризикових операціях.
Однак, відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття. Спірне рішення не містить доказів фіктивності правочину з посиланнями на відповідні документи.
При цьому, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав до суду документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.
Відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були враховані на підтвердження невідповідності критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.
Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
Апеляційний суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
В свою чергу, контролюючим органом прийнято рішення без зазначення необхідного пакету документів і яке базується на припущеннях, тому в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у виключенні позивача з числа ризикових.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та належить скасуванню.
Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Таким чином, також підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, оскільки законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.