Справа № 120/12645/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський Олександр Ванадійович
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
05 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року позов задоволено:
-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 30.07.2024 та з урахуванням уже виплачених сум.
-стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Крім того, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом із тим, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, посилаючись на те, що при даному розрахунку розмір пенсії проводиться за двоскладовою формулою. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, а саме 168 грн., тому розмір пенсії зменшується. З огляду на викладене, проводити перерахунок пенсії за віком за двоскладовою формулою з розрахунку стажу згідно статті 56 Закону №796 не доцільно.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон № 796-XII.
Згідно зі статтею 1 Закону № 796-XII цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Так, з огляду на приписи пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 (який набрав чинності 11.10.2017) пункт 2 статті 56 Закону № 796-XII доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, внесеними змінами передбачено, що таке збільшення до пенсії можливе за умови призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною 2 цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до чинного раніше законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за чинним раніше законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за чинним раніше законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Водночас для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Суд звертає увагу, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, й на неї розповсюджується дія статті 56 Закону № 796-XII, а тому перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за рік, але не вище 75 % заробітку.
Своєю чергою доводи відповідача про неможливість застосування до позивача приписів пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII у зв'язку з непризначенням пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладова формула) суд оцінює критично з огляду на наступне.
Пенсія позивачу призначена до внесення до Закону № 796-XII змін, які передбачили дану умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення зазначених змін.
Оскільки у спірних правовідносинах пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.
Матеріалами справи встановлено, що підставою для відмови позивачу у здійсненні перерахунку також слугував умовний розрахунок її пенсії, з якого відповідач зробив висновок про недоцільність його проведення, оскільки розмір пенсії підлягатиме зменшенню.
Втім, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача та, як наслідок, наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Такі ж правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №300/3435/21, які з огляду на приписи частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при розгляді даної справи судом.
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій оловного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії позивача зі збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад необхідний для призначення пенсії стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, а відтак вважає, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача є визначення пенсійному органу зобов'язання вчинити кореспондуючі цьому праву позивача дії, починаючи з 30.07.2024 та з урахуванням уже виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.