Справа № 320/36652/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
15 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Сорочка Є.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2023 року № 2238/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 17000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» зазначило, про незгоду з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідач заперечував проти вимог позову у повному обсязі, оскільки фактичною перевіркою встановлено, що відповідно до електронних ресурсів ДПС України зафіксовано, що позивач за місцем провадження господарської діяльності реалізовував алкогольні напої в асортименті марковані марками акцизного податку серія ABRX564604 (146 повторів) та ABXR564606 (175 повторів). Контролюючим органом до акту перевірки додано додаток в якому, зокрема, і міститься інформація про реалізацію протягом березня квітня- місяця 2021 року алкогольних напоїв із маркою акцизного податку з однаковими реквізитами, що є беззаперечним доказом порушення законодавства в частині реалізації алкогольних напоїв з підробленими маркам акцизного податку. Враховуючи викладене, прийняте контролюючим органом ППР, з дотриманням критеріїв, визначених у частині 2 статті 2 КАС України, а тому позов ТОВ «Легіон 2015» не підлягає задоволенню. Також, відповідач вважає, що представником позивача не наведено доводів на спростування висновків акту перевірки в частині реалізації алкогольних напоїв із однаковими номерами марки акцизного податку. Процедурні дії щодо складання акту перевірки, самі по собі, не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства.
10.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Згідно якого позивач підтримував свою правову позицію, викладену у позові.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2023 року № 2238/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Легіон 2015» в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена фактична перевірка магазину ТОВ «ЛЕГІОН 2015», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 15-А, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 11.09.2023 № 58515/ж5/26-15-09-01/39775097 (надалі Акт).
В ході перевірки встановлено, що: «у лютому 2023 року, згідно даних інформаційних комунікаційних систем ДПС України, підприємством було реалізовано алкогольних напоїв в асортименті маркованих марками акцизного податку серія ABRX564604 (146 повторів) та ABRX564606 (175 повторів), тобто не маркованих, чим порушено ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), а саме: відповідно до електронних ресурсів ДПС України у підприємства за вказаною адресою місця торгівлі при реалізації алкогольних напоїв в асортименті неодноразово пляшки були марковані однаковою маркою акцизного податку».
19.09.2023 засобами поштового зв'язку ТОВ «ЛЕГІОН 2015» було подано заперечення №581 від 19.09.2023 до акту фактичної перевірки №58515/Ж5/26-15-09-01/39775097 від 11.09.2023.
11.10.2023 засобами поштового зв'язку ТОВ «ЛЕГІОН 2015» отримало лист від Головного управління ДПС у м. Києві № 33044/І/26-15-09-01-07 від 05.10.2023 про залишення заперечення без задоволення.
У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальність «ЛЕГІОН 2015» 09.10.2023 засобами поштового зв'язку отримало податкове повідомлення-рішення від 06.10.2023 № 2238/ж10/31-00-07-05-01-24.
Податкове повідомлення-рішення від 06.10.2023 № 2238/ж10/31-00-07-05-01-24 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесено на підставі акту фактичної перевірки № 58515/ж5/26- 15-09-01/39775097 від 11.09.2023, яким встановлено порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 №481/95-ВР (із змінами і доповненнями) та на підставі пункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), абзацу 20 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 №481/95-ВР (із змінами і доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
11.10.2023 засобами поштового зв'язку позивачем подано скаргу № 737 на податкове повідомлення-рішення від 06.10.2023 № 2238/ж10/31-00-07-05-01-24.
Рішенням ДПС України про продовження строку розгляду скарги від 26.10.2023 № 32044/6/99-00-06-03-02-06, продовжено строк розгляду скарги до 14.12.2023 (включно).
14.12.2023 засобами поштового зв'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» отримано Рішення про результати розгляду скарги від 11.12.2023 № 36425/6/99-00-06-03-02-06, яким ДПС залишено без змін ППР від 06.10.2023 № 2238/ж10/31-00-07-05-01-24, а скаргу без задоволення.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що за змістом досліджуваного судом Акту перевірки порушенням позивачем вимог статті 11 Закону №481/95-ВР є твердження контролюючого органу про те, що позивач за місцем провадження господарської діяльності реалізовував алкогольні напої в асортименті марковані марками акцизного податку серія ABRX564604 (146 повторів) та ABXR564606 (175 повторів).
При цьому, стверджуючи про вчинення позивачем порушення вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України та абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР, відповідач посилався виключно на наявну в нього податкову інформацію, а саме - електронні копії розрахункових документів, які надходять по дротових та/або бездротових каналах зв'язку до органів ДПС та зберігаються в системі ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій".
Однак, на переконання суду першої інстанції, наведене твердження за жодних обставин не може ототожнюватися з фактом того, що алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, визначеним у пункті 226.9 статті 226 ПК України та у пункті 20 Положення №1251, для фактичного встановлення порушення реалізації алкогольних напоїв з недоліками марки акцизного податку необхідно провести контрольну розрахункову операцію, вилучити такі товари з марками, а в деяких випадках навіть провести експертизу марки акцизного податку, щоб обґрунтовано стверджувати про факт реалізації не маркованої алкогольної продукції.
Як зазначив суд першої інстанції, належних доказів, які б підтверджували висновки Акта перевірки щодо порушення позивачем вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України та абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР, відповідач суду не надав.
Відповідач не проводив контрольну закупку, не вилучав продукцію (алкогольні напої) за місцем їх зберігання та/або реалізації, тобто не вчинив дій з метою дійсного встановлення факту реалізації позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку чи з марками, що не відповідають вимогам закону. Сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно з положеннями статті 83 ПК України, може бути підставою для висновку контролюючого органу під час проведення перевірок, а відтак, не може вважатися доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником. Більш того, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а тому не є належним доказом у розумінні процесуального закону.
Тож, відсутні підстави і для застосування до позивача відповідальності за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку, встановленого зразка, або з підробленими марками акцизного податку, встановленої частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР.
За таких умов, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності висновків фактичної перевірки про вчинення товариством порушення вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України та абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР (реалізація алкогольних напоїв із однаковими реквізитами марки акцизного податку/дублювання марок акцизного податку), за яке до платника застосовані штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2023 року № 2238/ж10/31-00-07-05-01-24, яке ґрунтується на таких протиправних висновках перевірки підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної оцінки твердженням Відповідача, що є підстави вважати, що позивачем здійснено реалізацію алкогольних напоїв з підробленими МАП, з МАП, що марковані з відхиленням вимог Положення № 1251, чи таким, що взагалі не марковані;
- суд першої інстанції послався не на актуальну (на момент прийняття рішення) судову практику вказавши, що дані внесені у базу даних системи обліку РРО не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин;
- судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки викладеним в акті перевірки доводам щодо обставин та належним чином не досліджено зібрані у справі докази у їх сукупності оскільки судом першої інстанції було здійснено аналіз лише наказу про проведення фактичної перевірки, іншим доказам наданих відповідачем, належної правової оцінки надано не було, суд першої інстанції докази не витребовував, не оцінював, не досліджував їх.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, регламентовано, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За правилами пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).
У відповідності до пунктів 80.7-80.10 статті 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, колегія суддів зазначає, що у питанні застосування пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, практика Верховного Суду є сформованою і усталеною і полягає в тому, що ця норма містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Також Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював у своїй постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 правовий висновок, згідно з яким, у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена фактична перевірка магазину ТОВ «ЛЕГІОН 2015», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 15-А, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 11.09.2023 № 58515/ж5/26-15-09-01/39775097 (надалі Акт).
В ході перевірки встановлено, що: «у лютому 2023 року, згідно даних інформаційних комунікаційних систем ДПС України, підприємством було реалізовано алкогольних напоїв в асортименті маркованих марками акцизного податку серія ABRX564604 (146 повторів) та ABRX564606 (175 повторів), тобто не маркованих, чим порушено ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), а саме: відповідно до електронних ресурсів ДПС України у підприємства за вказаною адресою місця торгівлі при реалізації алкогольних напоїв в асортименті неодноразово пляшки були марковані однаковою маркою акцизного податку».
Податкове повідомлення-рішення від 06.10.2023 № 2238/ж10/31-00-07-05-01-24 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесено на підставі акту фактичної перевірки № 58515/ж5/26- 15-09-01/39775097 від 11.09.2023, яким встановлено порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 №481/95-ВР (із змінами і доповненнями) та на підставі пункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), абзацу 20 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 №481/95-ВР (із змінами і доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, як вже було зазначено вище, суд першої інстанції виходив з того, що контрольної закупки відповідачем не здійснювалось, не вилучалось продукцію (алкогольні напої) за місцем їх зберігання та/або реалізації, тобто не вчинено дій з метою дійсного встановлення факту реалізації позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку чи з марками, що не відповідають вимогам закону. Сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно з положеннями статті 83 ПК України може бути підставою для висновку контролюючого органу під час проведення перевірок, а відтак не може вважатися доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником.
Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, оскільки, як вірно наголосив апелянт, використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
Відповідно до підпунктів 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до п.п.14.1.278 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів
Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 421 Податкового кодексу, забезпечується можливість контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.
Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно ст. 20 ПК України, податкові органи мають право проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Наказом Міністерства фінансів від 08.10.2012 №1057 зі змінами та доповненнями затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України, Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС (далі - технологія) - розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у системі зберігання і збору даних РРО для ДПС. Технологія дає змогу у захищеному вигляді зберігати у реєстраторах розрахункових операцій (РРО) електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що створені РРО, виявляти ознаки знищення або підміни зазначених електронних копій, передавати ці електронні копії каналами зв'язку до Системи обліку даних РРО та визначені команди і конфігураційні дані від Системи обліку даних РРО до РРО.
Порядком функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій встановлюється механізм функціонування СОД РРО щодо отримання від РРО та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.
Згідно вказаному Порядку СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
Згідно підпункту 72.1.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація від платників податків зокрема, про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.
Згідно абзацу 31 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», терміни "система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" і "контролюючий орган" для цілей цього Закону вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) та/або програмних РРО (далі ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі Закон №265) та Кодексом, дія яких поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі.
Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані. Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.
При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у справі № 280/6832/23 у постанові від 09.09.2024року, інформація, яка зберігається в СОД РРО, відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, у тому числі податкова інформація.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому, використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки, мав можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема, щодо перевірки серії та номеру марок акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій, проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Ураховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 243, 244, 311, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
Є.О. Сорочко