Справа № 320/46683/24 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І.
15 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Сорочка Є.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостач» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпостач» з позовною заявою до Рівненської митниці, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів: від 29.07.2024 №UA204150/2024/000033/2.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпостач» зазначило, що приватним підприємством "Будпостач" для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних товарів) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що під час здійснення, на підставі та відповідно до частини 5 статті 54, частин 1,4 статті 337, 320 МК України, контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за МД №24UA204150002336U0 (відмовлена) встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості, відтак, вважає що обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 МК України, а також наявні обставини, визначені ч. 2 статті 58 МК України, у зв'язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів: від 29.07.2024 №UA204150/2024/000033/2 про коригування митної вартості товарів.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Рівненська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Будпостач» в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Рівненської митниці не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.03.2021 між позивачем та виробником товарів компанією SHANDONG CHANG МЕI TRADING CO.LTD.. (Китай) було укладено прямий контракт №1340, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає і оплачує товари трактори, мотоблоки, культиватори і інше в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту. Сторони домовилися, що товари поставляються згідно з правилами Інкотермс 2020, що зазначаються в інвойсі.
24.02.2020, попередньо, для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» договір транспортного експедирування № UA 00072711.
14.02.2022, для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) договір № UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
21.02.2024 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів строком дії до 31.12.2024, а також проформу інвойс № FТСМ202401 для оплати товарів за ціною 388 351,00 доларів США на умовах передоплати та на умовах поставки РОВ порт (Qiogdao Китай правил Інкотермс 2020.
29.04.2024 позивач, на підставі контракту від 10.03.2021 №1340, за товари як передплату перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №259 грошові кошти в розмірі 184 305,00 доларів США.
16.05.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс № FТСМ 202402-02 для відвантаження товарів за ціною 39 672,00 доларів США на умовах поставки FОВ порт (Qiogdao Китай правил Інкотермс 2020, а також пакувальний лист до комерційного інвойсу.
17.05.2024, для вивезення товарів із Китаю до України, митними органами Китаю була оформлена митна декларація №422720240000478714 за ціною 39 672.00 доларів США (див. додаток 7), що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі.
24.05.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки у порт Гданськ у Польщі та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент № 238886041.
27.05.2024 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №С2433448712Х0005, що підтверджує країну походження товарів - Китай.
12.07.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653381538, а перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойси №5653381539 та 5653381540.
18.07.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №43, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складає 118 238,10 грн., а також 1 773,83 доларів США.
Відповідно до накладної УМВС від 21.07.2024 №24517 товари залізничним транспортом були доставлені до Рівненської митниці.
29.07.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію UA24UA204150002575U3 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 39 672,00 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації UA24UA204150002575U3 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA204150/2024/000191, виписаної відповідачем а саме:
-Контракт від 10.03.2021 №1340 між позивачем та компанією SHAN DONG CHANG МЕI TRADING CO.LTD.. (Китай), а також додаткову угоду від 03.07.2023 № 4 до цього контракту;
- Прайс-лист продавця від 21.02.2024 щодо ціни товарів на умовах поставки FОВ порт Qiogdao Китай правил Інкотермс 2020;
- Комерційний інвойс від 16.05.2024 № FТСМ202402-02 для відвантаження товарів за ціною 39 672,00 доларів США, на умовах поставки FОВ порт Qiogdao Китай правил Інкотермс 2020;
- Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 29.04.2024 №259;
- Митну декларацію Китаю від 17.05.2024 №422720240000478714 для вивезення товарів в Україну за ціною 39672,00 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі.
- Сертифікат походження товару від 27.05.2024 №С2433448712Х0005;
- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk А/S (Данія);
- Коносамент від 24.05.2024 № 238886041 про перевезення товарів водним транспортом;
- Рахунок-фактуру експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 12.07.2024 № 5653381538 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- Інвойси компанії перевізника Maersk А/S (Данія) від 12.07.2024 №5653381539, 5653381540 для оплати позивачем послуг з транспортування товарів;
- Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 18.07.2024 №43, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складає 118 238,10 грн., а також 1 773,83 доларів США;
- Залізничну накладну УМВС від 21.07.2024 №24517, згідно з якими товари були доставлені з Польщі до Рівненської митниці;
- Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;
- Презентацію про товар від 29.07.2024, що містить опис та технічні характеристики;
- Декларацію митної вартості.
29.07.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №13555, у якому зобов'язав декларанта надати додатково документи:
1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
2) виписку з бухгалтерської документації продавця;
3) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;
4) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: щодо вартості пакування або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням;
5) документ МКУ. що зазначені у графі 23 накладної УМВС від 21.07.2024 №24517;
29.07.2024, у відповідь на електронне повідомлення, позивач повідомив відповідача, що всі документи, що підтверджують митну вартість товару були надані до митної декларації.
29.07.2024 Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2024/000033/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом на рівні 2,52 доларів США/кг. за товар №1, інформаційне джерело: митна декларація від 13.05.2024 №24UA500080005895С8. а також на рівні 2,22 доларів США/кг. за товар №2, інформаційне джерело: митна декларація від 26.06.2024 №24UA500500110004462171.
29.07.2024 Рівненська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA204150/2024/000191.
29.07.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості, позивач заявив товари за митною декларацією 24UA2041500025082110, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 28 477,18 грн., ПДВ на 88 157,67 грн., що в сукупності становить 116 634,85 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що документ MRN є транзитною декларацією ТІ, яка є митною гарантією і застосовується для товарів, які перетинають територію Євросоюзу.
Транзитна декларація ТІ не передбачена у переліку документів, визначених у ст. 53 МК України, як документ, що підтверджують митну вартість товарів.
Як зазначив суд першої інстанції, самі по собі обставини ненадання транзитної декларації ТІ не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави, визначені ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.
Суд звернув увагу, що пакувальний лист не передбачений у переліку документів, визначених у ст. 53 МК України, як документ, що підтверджують митну вартість товарів.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
На думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.
За таких умов, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2024 №UA204150/2024/000033/2, є необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- судом першої інстанції, в порушення вимог статті 242 КАС України, не дотримано норми матеріального права, зокрема згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення;
- При проведенні, у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України, контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, у документах, наданих декларантом для підтвердження заявлення митної вартості товарів у відповідності до частини 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, містяться розбіжності: у графі 31 Митної Декларації зазначено, що оцінювані товари № 1-2 переміщуються у коробках з фанери, в каркасах та ін., але у Контракті не зазначається, що вартість упаковки, або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням входить у ціну вартості товарів. Це свідчить про невключення вартості упаковки, або пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України;
- До митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) - Славков (Польща);
- У графі 23 накладної УМВС від 21.07.2024 № 24517 зазначено документ MRN, які до митного оформлення не надано. П.3 зовнішньоекономічного контракту від 10.03.2021 №1340 передбачено подача пакувального листа до партії товарів, який до митного оформлення не надано.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України), встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
У силу вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У відповідності до частин першої, другої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьої статті 53 Митного кодексу України, передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України, закріплено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.
У той же час, у частині п'ятій статті 53 Митного кодексу України, встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Тож, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно частини третьої статті 53 МК України.
Так, статтею 57 Митного кодексу України, встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, вказаний метод не підлягає застосуванню, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо доводу апелянта про те, що у документах, наданих декларантом не включено вартість упаковки, або пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що у розділі 4 «Пакування товару» контракту від 10.03.2021 №1340, сторони домовилися, що «Вартість товару включає в себе вартість пакування». Отже, у ціну товару, що вказана в комерційному інвойсі включено вартість пакування товарів.
Згідно з наданими відповідачу документами, а саме, прайс-листом продавця товарів від 21.02.2024, комерційним інвойсом від 16.05.2024 № FТСМ202402-02, митною декларацією Китаю від 17.05.2024 №422720240000478714 товари поставляються на умовах поставки FОВ порт (Qinqdao Китай правил Інкотермс 2020.
Відповідно до умов поставки FОВ правил Інкотермс 2020, поставка «Франко-борт» означає, що продавець здійснює поставку товару покупцю коли товар поставлений на борт судна. Згідно з обов'язками продавця «А2 Поставка» продавець повинен поставити товар шляхом розміщення товару на борту судна, номінованого покупцем у пункті завантаження.
У пункті «А8 Перевірка/пакування/маркування» визначено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки. Продавець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для йога перевезення.
Отже, вартість упаковки, або пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням включена у ціну товарів, оскільки згідно з правилами Інкотермс за умов поставки FОВ продавець зобов'язаний за власний рахунок здійснити пакування товару, таким чином вказані відомості не свідчать про наявність у митного органу підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування додаткових документів.
Стосовно доводу апелянта про те, що до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) - Славков (Польща), суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи встановив, що Рівненській митниці разом з митною декларацією була надана довідка експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 18.07.2024 №43, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складає 118 238,10 грн., а також 1 773,83 доларів США.
У довідці також зазначено вартість залізничного перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Грубешів - Ізов, Польща/Україна в розмірі 1500 доларів США.
Такі ж відомості зазначені в інвойсі компанії перевізника Maersk А/S (Данія) від 12.07.2024 №5653381539, наданому позивачеві для оплати транспортних послуг.
Таким чином, у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 18.07.2024 №43 та в інвойсі компанії перевізника Maersk А/S (Данія) від 12.07.2024 №5653381539 зазначено вартість послуг перевезення товарів за маршрутом від порту Гданськ до кордону України, вказаний маршрут включає перевезення товарів від порту Гданськ до станції Славков у Польщі, на якій були переставлені вагони з європейської залізничної колії на ширшу колію.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність витребування додаткових документів та коригування митної вартості з підстав ненадання транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) -Славков (Польща).
У постанові Верховного Суду у справі від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, Верховний Суд дійшов наступного висновку, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Щодо доводу апелянта про те, що у графі 23 накладної УМВС від 21.07.2024 № 24517 зазначено документ MRN, які до митного оформлення не надано, колегія суддів апеляційної звертає увагу, що
Так, документ MRN є транзитною декларацією Т1, яка є митною гарантією і застосовується для товарів, які перетинають територію Євросоюзу.
Транзитна декларація Т1 не передбачена у переліку документів, визначених у частиною другою ст. 53 МК України, як документ, що підтверджують митну вартість товарів.
При цьому, слід врахувати вимоги частини п'ятої ст. 53 МК України, згідно з якими забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відтак, вказані доводи митного органу є безпідставними.
Твердження апелянта про те, що п.3 зовнішньоекономічного контракту від 10.03.2021 №1340 передбачено подача пакувального листа до партії товарів, який до митного оформлення не надано, спростовується тим, що пакувальний лист не передбачений у переліку документів, визначених у ст. 53 МК України, як документ, що підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч.5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Таким чином, не надання до митного оформлення пакувального листа, не можливо визначити як розбіжність у поданих документах, яка стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом».
Колегією суддів встановлено, що ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Рівненська митниця протиправно відмовила позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначивши митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, які не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.
Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач подав митному органу усі документи, що необхідні для визначення митної вартості та її підтверджують, у наданих декларантом документах суд не виявив розбіжності, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем під час митного оформлення та на вимогу відповідача надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність підстав для скасування рішення Рівненської митниці від 29.07.2024 №UA204150/2024/000033/2 про коригування митної вартості товарів, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Рівненської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
Є.О. Сорочко