Справа № 320/39389/23 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.
16 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 21.3» до Державної податкової служби України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2023 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю « 21.3», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю « 21.3» податкових накладних від 02.02.2022 №24, від 04.02.2022 №48, від 07.02.2022 №70, від 07.02.2022 №71, від 10.02.2022 №94, від 14.02.2022 №134, від 18.02.2022 №169, від 21.02.2022 №190, від 21.02.2022 №195 та від 22.02.2022 №217;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.02.2022 №24, від 04.02.2022 №48, від 07.02.2022 №70, від 07.02.2022 №71, від 10.02.2022 №94, від 14.02.2022 №134, від 18.02.2022 №169, від 21.02.2022 №190, від 21.02.2022 №195 та від 22.02.2022 №217, подані Товариством з обмеженою відповідальністю « 21.3», днем їх подачі на реєстрацію - 12.09.2023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено:
Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю « 21.3» податкових накладних від 02.02.2022 №24, від 04.02.2022 №48, від 07.02.2022 №70, від 07.02.2022 №71, від 10.02.2022 №94, від 14.02.2022 №134, від 18.02.2022 №169, від 21.02.2022 №190, від 21.02.2022 №195 та від 22.02.2022 №217.
Зобов'язано Державну податкову службу України 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.02.2022 №24, від 04.02.2022 №48, від 07.02.2022 №70, від 07.02.2022 №71, від 10.02.2022 №94, від 14.02.2022 №134, від 18.02.2022 №169, від 21.02.2022 №190, від 21.02.2022 №195 та від 22.02.2022 №217, подані Товариством з обмеженою відповідальністю « 21.3», днем їх подачі на реєстрацію - 12.09.2023.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідач вказує про порушення вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» при поданні спірних податкових накладних на реєстрацію, оскільки відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 21.3» до Державної податкової служби України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
17 червня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю « 21.3», в якому позивач повністю підтримує рішення суду першої інстанції та вказує про необґрунтованість доводів апелянта.
Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, під час провадження господарської діяльності, Товариством з обмеженою відповідальністю « 21.3» було виписано податкові накладні від 02.02.2022 №24, від 04.02.2022 №48, від 07.02.2022 №70, від 07.02.2022 №71, від 10.02.2022 №94, від 14.02.2022 №134, від 18.02.2022 №169, від 21.02.2022 №190, від 21.02.2022 №195 та від 22.02.2022 №217, у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення, останні не було подані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
З 1 квітня 2022 року ТОВ « 21.3» перейшло на спрощену систему оподаткування 3 групи 2%, та Реєстрація як платника ПДВ на період перебування суб'єкта господарювання на «особливій» спрощеній системі було призупинене, та відновилось з 01.08.2023 набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-1X від 30.06.2023.
Протягом періоду з 01.04.2022 року до 31.07.2023 включно діяла тимчасова спрощена система оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2% (п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПКУ). На цей період призупинялись права та обов'язки платників ПДВ, які перейшли на таку спрощену систему оподаткування (п. 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
З 1-го серпня 2023 року відбулось автоматичне повернення всіх таких платників на систему оподаткування, яку вони застосовували до тимчасової спрощеної системи оподаткування (п. 91.1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
Також автоматично було відновлено права та обов'язки платників ПДВ (п. 91.2 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
Із відновленням обов'язків платників ПДВ виникла необхідність реєстрації податкових накладних, які мали бути складені щодо операцій з постачання товарів та послуг протягом лютого - травня 2022 року до переходу на тимчасову спрощену систему оподаткування.
01.08.2023 р. набув чинності згаданий вище Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-IX від 30.06.2023 Розділ ХХ ПКУ «Перехідні положення» був доповнений пунктом 9-1.1.
Відповідно до вказаного пункту: «Платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу».
Факт використання позивачем особливостей оподаткування та перебування в статусі платника єдиного податку третьої групи належним чином підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку №25943, що в належним чином засвіченій копії додається до матеріалів позовної заяви.
Відповідно до п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, такі платники звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня їх переходу на застосування тимчасової спрощеної системи оподаткування, за умови реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 60 календарних днів з дня відновлення їх прав як платників ПДВ.
Такі платники ПДВ мають зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до них за згаданий період не пізніше 29.09.2023 року (тобто протягом 60 днів, починаючи з 01.08.2023 року).
Відповідно до протоколу № 6 Загальних зборів учасників ТОВ « 21.3» від 04.05.2022, ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ), за результатами успішно проведеної реєстраційної дії по зміні керівника, 05.05.2023 приступив до виконання обов'язків директора Товариства.
Одночасно, у зв'язку з відсутністю в штаті Товариства головного бухгалтера, директор поклав на себе обов'язок виконання обов'язків головного бухгалтера Товариства.
Зазначене підтверджується випискою з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і наказом №22_09 від 05.09. 2022.
Позивачем було подано в електронній формі заяву до Головного управління ДПС у Київській області (форма 1-опп) щодо змін про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.
Вказана заява була прийнята та опрацьована, що належним чином підтверджується квитанцією №2.
Як вже було вказано вище, відповідно до протоколу №6 загальних зборів учасників ТОВ « 21.3» було прийнято рішення про зміну директора, а саме ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_2 ) звільнено з посади директора та призначено директором Товариства з 05.05.2022 ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ).
Таким чином, документально підтверджується, що ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) в період з 05.05.2022 по 12.10.2023 р. перебував на посаді директора ТОВ « 21.3» та у зв'язку з відсутністю в штаті Товариства головного бухгалтера поклав на себе обов'язок виконання обов'язків головного бухгалтера Товариства.
На виконання положень п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ Позивач 12.09.2023, в межах встановленого 60-ти денного терміну, направив до Державної податкової служби України на реєстрацію наступні електронні податкові накладні: №24 - дата складення 02.02.2022, №48 - дата складення 04.02.2022, №70 - дата складення 07.02.2022, №71 - дата складення 07.02.2022, №94 - дата складення 10.02.2022, №134 - дата складення 14.02.2022, №169 - дата складення 18.02.2022, №190 - дата складення 21.02.2022, №195 - дата складення 21.02.2022, №217 - дата складення 22.02.2022.
Всі вказані податкові накладні були підписані від імені ТОВ « 21.3» ОСОБА_1, як посадовою (уповноваженою) особою товариства.
Того ж дня до позивача від Державної податкової служби України були отримані квитанції до згаданих податкових накладних про відмову в реєстрації.
В квитанціях було зазначено, що документ не прийнято. Виявлені помилки/зауваження: документ не може бути прийнято - порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (НОМЕР_1 ОСОБА_1 ).
Зареєстровані підписи особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): - директор з 10.05.2022 по 10.05.2022, - директор з 11.05.2022 по 07.07.2022, - бухгалтер з 24.05.2022 по 12.09.2023, - директор з 24.05.2022 по 17.05.2024, - директор з 08.07.2022 по 10.07.2022, - директор з 11.07.2022 по 18.07.2022, - 1112023, - директор з 02.08.2022 по 17.05.2024, - директор з 03.01.2023 по 12.09.2023.
Вважаючи дії щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що чинне законодавство України не містить такого обмеження у підписанні документів сформованих до призначення нового керівника підприємства, оскільки підписуючи документи, зокрема і податкові накладні, особа виступає в якості представника суб'єкта господарювання, а не від власного імені.
До того ж, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної, як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації.
Окрім того, положеннями статей 192 та 201 Податкового кодексу України не передбачено заборон щодо підписання податкової накладної одним керівником товариства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи, яким набуто повноваження після іншого, однак, як слідує з порядку реєстрації податкових накладних, безпосереднім обов'язком відповідача є перевірка повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в ЄРПН.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, адже лише зобов'язання Державну податкову службу України прийняти податкові накладні від 02.02.2022 №24, від 04.02.2022 №48, від 07.02.2022 №70, від 07.02.2022 №71, від 10.02.2022 №94, від 14.02.2022 №134, від 18.02.2022 №169, від 21.02.2022 №190, від 21.02.2022 №195 та від 22.02.2022 №217 для реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання дозволить виконати позивачу обов'язок щодо реєстрації вказаних податкових накладних та свідчитиме про дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Нормами пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України закріплено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
У відповідності до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Положеннями пункту 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Так, пунктами 13-15 Порядку № 1246 передбачено, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком перевірки надісланих ТОВ « 21.3» податкових накладних від 02.02.2022 №24, від 04.02.2022 №48, від 07.02.2022 №70, від 07.02.2022 №71, від 10.02.2022 №94, від 14.02.2022 №134, від 18.02.2022 №169, від 21.02.2022 №190, від 21.02.2022 №195 та від 22.02.2022 №217 були сформовані квитанції, в яких зазначено: документ не може бути прийнято - порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (НОМЕР_1 ОСОБА_1).
Разом з тим, у відповідності до статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Так, з наведених в статті 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначень вбачається, що суб'єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.
Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261) затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі також - Порядок).
Пунктами 1-7 розділу ІІ наведеного Порядку передбачено, що суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.
Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.
Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.
Автоматизована перевірка електронного документа включає:
- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";
- перевірку обов'язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
- перевірку наявності обов'язкових реквізитів;
- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
За приписами пункту 8 розділу ІІ Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
23 квітня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 378 від 21 квітня 2021 року «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».
Вказаною Постановою було викладено в новій редакції порядок накладання підпису на податкові накладні: "10. До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.
При цьому, розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку".
Матеріали справи свідчать, що відповідно до протоколу № 6 загальних зборів учасників ТОВ « 21.3» було прийнято рішення про зміну директора, а саме ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) звільнено з посади директора та призначено директором Товариства з 05.05.2022 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Так, відповідно до протоколу № 6 Загальних зборів учасників ТОВ « 21.3» від 04.05.2022, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатами успішно проведеної реєстраційної дії по зміні керівника, 05.05.2023 приступив до виконання обов'язків директора Товариства.
Одночасно, у зв'язку з відсутністю в штаті Товариства головного бухгалтера, директор поклав на себе обов'язок виконання обов'язків головного бухгалтера Товариства.
Зазначене підтверджується випискою з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і наказом №22_09 від 05.09. 2022.
Колегія суддів зауважує, що на момент направлення на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних податкових накладних, директором ТОВ « 21.3» був ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а тому саме ним були підписані такі податкові накладні, як посадовою (уповноваженою) особою Товариства.
Отже, на дату реєстрації податкових накладних, директором позивача був ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який мав повноваження щодо реєстрації документів та електронний підпис якого був чинним, що підтверджується інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Доводи апелянта про те, що новий керівник не може підписати такий документ, оскільки, діє в рамках іншого договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, Податковий кодекс України відрізняє подію виникнення обов'язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов'язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень ст. 187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абз.14 - 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку так і в особі, яка є керівником платника податку. При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов'язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.
В межах спірних правовідносин контролюючим органом був здійснений формальний підхід до перевірки інформації в поданій для реєстрації податковій накладній, що порушує право позивача і перешкоджає виконанню його обов'язку, встановленого пункту 201.1 статті 201 ПК України.
Як правильно вказав суд першої інстанції, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації. У даному випадку реєстрація податкових накладних здійснена директором підприємства, що мав відповідні повноваження.
Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю « 21.3» податкових накладних від 02.02.2022 №24, від 04.02.2022 №48, від 07.02.2022 №70, від 07.02.2022 №71, від 10.02.2022 №94, від 14.02.2022 №134, від 18.02.2022 №169, від 21.02.2022 №190, від 21.02.2022 №195 та від 22.02.2022 №217.
Щодо вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні і податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю « 21.3» днем їх подачі на реєстрацію - 12.09.2023, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.
В даному випадку, задоволення зазначеної вимоги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Так, наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку.
Отже, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, а згідно з п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Відповідно до п. 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, для ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.02.2022 №24, від 04.02.2022 №48, від 07.02.2022 №70, від 07.02.2022 №71, від 10.02.2022 №94, від 14.02.2022 №134, від 18.02.2022 №169, від 21.02.2022 №190, від 21.02.2022 №195 та від 22.02.2022 №217, подані Товариством з обмеженою відповідальністю « 21.3», днем їх подачі на реєстрацію - 12.09.2023.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю « 21.3» до Державної податкової служби України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна