Справа № 991/1936/25
Номер провадження 1-кп/991/29/25
11 вересня 2025 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2018 року за № 52018000000000546, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (останнє відоме місце проживання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
Ухвалою суду від (1) 18 березня 2025 року постановлено здійснювати розгляд цього об'єднаного кримінального провадження в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів та протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду матеріалів кримінального провадження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , (2) 11 квітня 2025 року задоволено заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про відвід члена колегії суддів ОСОБА_9 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2025 року останнього замінено на суддю ОСОБА_10 , (3) 05 червня 2025 року задоволено заяву судді ОСОБА_10 про самовідвід та заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про відвід члена колегії суддів ОСОБА_10 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2025 року останню замінено на суддю ОСОБА_3 .
1.2. 23 червня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_5 про здійснення щодо обвинуваченого ОСОБА_6 спеціального судового провадження.
В обґрунтування свого клопотання прокурор ОСОБА_5 повідомив такі обставини:
- органом досудового розслідування вжито достатніх і належних заходів, передбачених КПК України, задля вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, а тому він набув статусу підозрюваного;
- ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України;
- внаслідок переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування, його було оголошено у міжнародний розшук.
Крім того, прокурор наголосив, що 08 жовтня 2023 року о 09 годині 10 хвилин зафіксовано виїзд ОСОБА_6 з Румунії через контрольно-пропускний пункт «Петя» («Petea). Враховуючи відсутність відомостей про перетин ОСОБА_6 кордону України, прокурор наполягав, що останній перетнув його поза межами пункту пропуску або з використанням недостовірних відомостей.
Також, стороною обвинувачення встановлено, що упродовж 26 вересня - 26 жовтня 2023 року ОСОБА_6 використовував ICEI в електронних сервісах ДП «Дія» з відповідними ІР- адресами у таких країнах, як Нідерланди, Румунія, Польща, Іспанія.
Разом з тим, ОСОБА_6 упродовж 10 - 16 жовтня 2023 року неодноразово викликався для допиту до Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), однак жодного разу на виклик не прибув, а тому 13 жовтня 2023 року його було оголошено у розшук, з подальшим оголошенням у міжнародний розшук 24 жовтня 2023 року. Того ж дня, 24 жовтня 2023 року вказана постанова була скерована до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 13 листопада 2023 року у справі № 991/9532/23, яка була залишена без змін ухвалою АП ВАКС від 29 січня 2024 року, щодо ОСОБА_6 відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
11 січня 2024 року детектив НАБУ скерував до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України документи, необхідні для організації міжнародного розшуку ОСОБА_6 з використанням каналів та можливостей Інтерполу.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 991/2462/24 щодо ОСОБА_6 було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
Підсумовуючи, прокурор наполягав, що викладені фактичні обставини свідчать про переховування ОСОБА_6 від органів слідства та суду.
1.3. 26 серпня 2025 року до суду надійшли заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на клопотання сторони обвинувачення, у яких він просив відмовити у його задоволенні.
У своїх запереченнях адвокат ОСОБА_7 зазначив:
- з огляду на приписи ст. 314, 315 КПК України суд позбавлений можливості на етапі підготовчого судового провадження розглянути клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, оскільки це питання не входить до переліку питань, які суд має право вирішувати під час підготовчого судового засідання;
- ОСОБА_6 не оголошувався та не оголошений у міжнародний розшук, позаяк оголошення особи у міжнародний розшук здійснюється шляхом публікації «червоного повідомлення» у відповідних базах Інтерполу;
- ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке не було внесено до ЄРДР у встановленому законом порядку;
- ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, позаяк йому не було вручено повідомлення про підозру у встановленому законом порядку;
- ОСОБА_6 виявив бажання брати участь у судовому розгляді та не переховується від суду, а тому відсутні підстави та умови, передбачені ст. 323 КПК України, для звернення з клопотанням про здійснення спеціального судового розгляду.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання із зазначених у ньому мотивів.
2.2. Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення з мотивів наведених у його письмових запереченнях.
ІІІ. Мотиви суду
3.1.Ознайомившись з клопотанням прокурора ОСОБА_5 та запереченнями захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується суд
3.2.1. Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Частина 3 ст. 323 КПК України визначає, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
3.2.2. Отже, вирішуючи питання про здійснення спеціального судового провадження, суд має з'ясувати одночасну наявність таких обставин:
- належність злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, до переліку злочинів, щодо яких можливо здійснювати спеціальне судове провадження, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 КПК України;
- перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або оголошення його у міжнародний розшук;
- ухилення обвинуваченого від явки на виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази).
3.3. Встановлені судом обставини
3.3.1. Щодо ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від явки на виклик суду (неприбуття обвинуваченого на виклик без поважної причини більш як два рази)
У контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд при здійсненні процедури «in absentia» Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) зауважив, що питання, які постають перед судом у такому випадку, полягають у можливості за відсутності офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права брати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. У справі, що розглядалась ЄСПЛ, не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності та про пред'явлені йому обвинувачення. З цих підстав не можна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання (Sejdovic v. Italy, пункт 99).
Таким чином, колегії суддів необхідно дослідити питання обізнаності ОСОБА_6 про порушене щодо нього кримінальне провадження, оскільки, як вказав ЄСПЛ у зазначеному вище рішенні, визнання обвинуваченого «особою, яка переховується від правосуддя», у заочному судовому провадженні «in absentia» без повідомлення його про слухання справи проти нього є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У цьому кримінальному провадженні судом було призначено підготовчі судові засідання на:
- 08 годину 30 хвилин 18 березня 2025 року,
- 10 годину 00 хвилин 01 квітня 2025 року;
- 12 годину 00 хвилин 11 квітня 2025 року;
- 11 годину 45 хвилин 01 травня 2025 року;
- 17 годину 00 хвилин 05 червня 2025 року;
- 08 годину 00 хвилин 19 червня 2025 року;
- 12 годину 00 хвилин 25 червня 2025 року;
- 08 годину 00 хвилин 02 липня 2025 року;
- 16 годину 00 хвилин 03 липня 2025 року;
- 10 годину 30 хвилин 25 серпня 2025 року;
- 08 годину 00 хвилин 27 серпня 2025 року.
17, 26 березня 2025 року захисник ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про забезпечення участі ОСОБА_6 у режимі відеоконференцзв'язку, мотивуючи це (1) перебуванням останнього за кордоном у зв'язку з лікуванням, (2) участю у такому режимі у межах іншого кримінального провадження, а також (3) воєнним станом, запровадженим на території України.
Також, 26 березня, 07, 25 квітня, 02, 16, 20, 27 червня, 19, 26 серпня 2025 року ОСОБА_6 звертався до суду з клопотаннями про участь у режимі відеоконференцзв'язку, посилався на існування щодо нього політичних переслідувань, які створюють загрозу життю.
18 березня 2025 року у ході проведення підготовчого судового засідання протокольною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про участь обвинуваченого ОСОБА_6 у режимі відеоконференцзв'язку у зв'язку із відсутністю документального підтвердження місця перебування обвинуваченого, що унеможливило перевірку викладених у клопотання про здійснення судового провадження в режимі відеоконференції обставин.
Також, 19 червня , 25 та 27 серпня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_6 протокольними ухвалами суду було відмовлено у задоволенні окреслених клопотань, позаяк наведені ним обмежені відомості про його поточне місце перебування за кордоном унеможливлюють встановлення поважності причин фізичного неприбуття у судове засідання, а також не підтверджують доводи про наявність політичних переслідувань. Також, суд взяв до уваги заперечення сторони обвинувачення та відсутність у ст. 336 КПК України імперативних приписів, що б зобов'язували суд задовольнити такі клопотання.
Тобто, під час здійснення підготовчого судового провадження суд встановим факт ухилення ОСОБА_6 від участі у судовому розгляді, позаяк останній, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, за відсутності підстав, визнаних судом поважними, у призначені засідання не прибув, документи, що могли б підтвердити поважність причин неприбуття не надав.
Про факт обізнаності ОСОБА_6 про час, дату та місце судового розгляду свідчать публікації повісток суду у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Вищого антикорупційного суду, надсилання повісток за останнім відомим місцем проживання обвинуваченого, а також неодноразово подані як обвинуваченим, так і його захисником клопотання про участь у режимі відеоконференції.
За наведених обставин, суд констатує факт ухилення ОСОБА_6 від участі у судовому розгляді цього кримінального провадження.
3.3.2. Щодо належності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , до переліку кримінальних правопорушень, щодо яких можливо здійснювати спеціальне судове провадження
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних передбачених, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, і ці злочини належать до переліку, визначеного ч. 2 ст. 297-1 КПК України, щодо яких судове провадження може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia).
3.3.3. Щодо оголошення обвинуваченого ОСОБА_6 у міжнародний розшук
Враховуючи, що сторона обвинувачення не навела доводів щодо перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, колегія суддів оцінюватиме лише доводи прокурора щодо оголошення обвинуваченого ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено в будь-який з видів розшуку (державний, міждержавний, міжнародний).
Із системного аналізу ст. 281 КПК України вбачається, зокрема, що для належного оголошення особи у розшук під час досудового розслідування обов'язкова наявність сукупності критеріїв, а саме: (1) особа має набути статус підозрюваного, (2) місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України, (3) підозрюваний не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, (4) до оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження, (5) про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, про що вносяться відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи окреслені приписи, моментом оголошення особи в міжнародний розшук є дата винесення слідчим (детективом), прокурором постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, позаяк КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває в розшуку, і таким підтвердженням видається постанова про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
До того ж, АП ВАКС неодноразово у своїх рішеннях наголошувала, що прийняття органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук є належною та достатньою обставиною для підтвердження факту саме оголошення особи в міжнародний розшук. Фактичне перебування особи в міжнародному розшуку, щодо якої такий розшук оголошено, не має правового значення для вирішення питання про здійснення спеціального судового провадження (ухвали АП ВАКС від 23 серпня 2022 року у справі № 991/7940/21, від 10 січня 2023 року у справі № 991/6119/22, від 10 лютого 2023 року у справі № 991/5039/22, від 10 травня 2023 року у справі № 991/8756/21, від 26 травня 2023 року у справі № 991/1865/23).
12 жовтня 2023 року детектив НАБУ направив лист до Державної прикордонної служби України з проханням повідомити про виїзд громадянина ОСОБА_6 (т. 6, а.с. 106).
16 жовтня 2023 року детектив НАБУ звернулась до департаменту інформатизації МВС України з проханням внести до відповідного інформаційного ресурсу ЄІС МВС та опублікувати на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України у розділі «Розшукові обліки/Особи, які переховуються від органів влади» відомості про розшук ОСОБА_6 (т. 6, а.с. 93-94).
17 жовтня 2023 року уповноважена особа Державної прикордонної служби України повідомила, що відомостей про перетини кордону особою з прізвищем « ОСОБА_11 » упродовж 01 вересня 2023 - 13 жовтня 2023 року не виявлено (т. 6, а.с. 107).
23 жовтня 2023 року детектив НАБУ склала рапорт, у якому вказала, що ОСОБА_6 не прибув на неодноразові виклики (т. 6, а.с. 6-8, 85-86), а тому 13 жовтня 2023 року його було оголошено у розшук (т. 6, а.с. 88-89). Разом з тим, було отримано оперативну інформацію, що підозрюваний з паспортом громадянина України НОМЕР_1 у неділю, 08 жовтня 2023 року перебував у Румінії та перетнув державний кордон цієї країни у напрямку виїзду у пункті пропуску Petea (на кордоні з Угорщиною) (т. 6, а.с. 72).
У рапорті від 26 жовтня 2023 року детектив НАБУ повідомила, що 08 жовтня 2023 року ОСОБА_6 , використовуючи паспорт НОМЕР_1 , виїхав на територію Угорщини (т. 6, а.с. 73).
Ця інформація у подальшому підтвердилась відповіддю компетентного органу Румунії (т. 6, а.с. 78-83).
24 жовтня 2023 року було винесено постанову про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук (т. 6, а.с. 90-91).
26 жовтня 2023 року детектив НАБУ звернулась до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України задля організації міжнародного розшуку ОСОБА_6 з використанням каналів та можливостей Інтерполу (т. 6, а.с. 92).
У листі від 01 листопада 2023 року Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України підтвердив внесення відомостей про розшук ОСОБА_6 до бази даних «Розшук» ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» (т. 6, а.с. 97).
Враховуючи встановлені фактичні обставини, колегія суддів приходить до висновку, що сторона обвинувачення цілком дотрималась процедури оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук та вжила як до цього, так і після достатніх заходів, направлених на встановлення місцезнаходження останнього.
3.4. Щодо доводів сторони захисту
3.4.1. Як вже зазначалось, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 стверджував:
- з огляду на приписи ст. 314, 315 КПК України суд позбавлений можливості на етапі підготовчого судового провадження розглянути клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, оскільки це питання не входить до переліку питань, які суд має право вирішувати під час підготовчого судового засідання;
- ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яеі не було внесено до ЄРДР у встановленому законом порядку;
- ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, позаяк йому не було вручено повідомлення про підозру у встановленому законом порядку;
Разом з тим, суд відхиляє наведені доводи захисника.
3.4.2. Так, підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, згідно з правилами, передбаченими КПК України для судового розгляду (ч. 2 ст. 314 КПК України).
Частина 3 ст. 323 КПК України визначає, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Системний аналіз окресленої норми свідчить, що у ході проведення підготовчого судового засідання судом може бути розглянуте клопотання про здійснення спеціального судового провадження.
Крім того, вимоги ст. 315 КПК України передбачають вжиття судом у межах підготовчого судового провадження відповідних дій, необхідних для організації судового розгляду, у тому числі - з'ясування питання складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, а також вчинення інших дій, необхідних для підготовки такого розгляду.
Відтак, колегія суддів констатує, що клопотання про здійснення спеціального судового провадження спрямоване, у тому числі, на визначення режиму участі обвинуваченого у ньому. І, за таких обставин, суд уповноважений розглядати та ухвалювати рішення за наслідком розгляду такого клопотання.
3.4.3. Разом з тим, твердження захисника про повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке не було внесено до ЄРДР у встановленому законом порядку, не відповідають ані положенням чинного КПК України, ані реальним процесуальним обставинам кримінального провадження № 52018000000000546, а їх зміст і логіка свідчать про спробу підміни процесуального змісту правових норм довільним тлумаченням, яке суперечить принципам дії кримінального процесуального закону у часі, а також загальним положенням щодо допустимості доказів на стадії досудового розслідування.
Кримінальне провадження, в межах якого ОСОБА_6 було повідомлено про підозру, внесене до ЄРДР 26 червня 2018 року за № 52018000000000546 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 KK України. На той момент KПK України не містив ст. 482-2 - кодекс був доповнений нею Законом № 388-IX від 18 грудня 2019 року, який набрав чинності 01 січня 2020 року. Тобто, на момент початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні положення цієї норми не діяли й не могли регулювати порядок внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до загальновизнаного у праві принципу tempus regit actum (час править актом), а також згідно зі статтею 58 Конституції України, закон не має зворотної дії в часі, якщо інше прямо не передбачено самим законом i якщо він не пом'якшує a6o не скасовує кримінальну відповідальність. У випадку зі ст. 482-2 KПK України відсутня жодна норма, яка б передбачала її ретроспективну дію щодо вже відкритих кримінальних проваджень. Таким чином, наведене стороною захисту посилання на необхідність її застосування до провадження, відкритого ще у 2018 році, є юридично хибним.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52018000000000546 було здійснене 10 жовтня 2023 року заступником Генерального прокурора, тобто суб'єктом, який відповідно до чинного законодавства мав повноваження вчиняти процесуальні дії щодо народного депутата України. Таким чином, навіть з огляду на чинну редакцію ст.482-2 KПK України, процесуальна дія (повідомлення про підозру) була вчинена належним суб'єктом, а отже, з дотриманням передбаченого законом порядку.
3.4.4. Також, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вимоги щодо повідомлення ОСОБА_6 про підозру органом досудового розслідування виконані відповідно до вимог КПК України. Зокрема, сторона обвинувачення вжила комплекс дій, достатній для вручення останньому повідомлення про підозру та доведення до нього його змісту, що дозволяє ОСОБА_6 вважати таким, що набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 52018000000000546.
Прикметно, що представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_12 у клопотанні про відкладення процесуальної дії, призначеної 11 годину 00 хвилин 10 жовтня 2023 року за участю ОСОБА_6 визнавав, що повістка про виклик останнього надходила саме до адміністрації за місцем роботи ОСОБА_6 . Обізнаність представника ОСОБА_12 про її надходження свідчить, зокрема, про дієвість доведення до відома ОСОБА_6 процесуальних документів у такий спосіб.
Надважливим, на думку колегії суддів, є як докази отримання/ухилення особи від отримання такого повідомлення, так і сам факт обізнаності особи про здійснення щодо неї кримінального провадження. Зокрема, свідоме ухилення особи від отримання процесуальних документів у кримінальному провадженні чи створення ситуації, яка зробила його недоступним для інформування стороною обвинувачення, можуть бути додатковими свідченнями її обізнаності про факт здійснення розслідування.
Крім того, для встановлення факту ухилення від слідства або суду, доцільно враховувати, серед іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку (постанова Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 361/5198/20).
Обставини цього кримінального провадження свідчать, що обвинувачений перетнув державний контроль України поза межами контролю прикордонної служби за кілька днів до повідомлення йому про підозру, після цього жодного разу не повідомляв, де він перебуває та на якій підставі, не підтверджував сталість зв'язків з жодною країною, хоча був обізнаний про здійснення кримінального провадження щодо нього. Факт надсилання до суду клопотань про здійснення судового засідання у режимі відеоконференцзв'язку та підписаних обвинуваченим пам'яток про права та обов'язки достеменно свідчить по обізнаність ОСОБА_6 про перебування обвинувального акта щодо нього на розгляді Вищого антикорупційного суду. Факт обрання захисника на свій розсуд та постійна комунікація з ним переконують суд у тому, що єдиною підставою можливої необізнаності ОСОБА_6 зі змістом обвинувального акта (як він стверджує) є небажання останнього знайомитись з ним. Разом з тим, здійснення завдань кримінального провадження не може перебувати в залежності від бажання або небажання обвинуваченого вивчити зміст обвинувального акта, інших процесуальних документів тощо.
Оскільки орган досудового розслідування станом на день складення письмового повідомлення про підозру та його вручення не володів відомостями про місце проживання ОСОБА_6 за іншими, ніж наявними у офіційних базах даних, адресами на території України (оскільки він фактично перебував за межами досяжності органу досудового розслідування), можливості для вручення повідомлення про підозру у порядку іншому, аніж визначений ст. 135 КПК України, у сторони обвинувачена не існувало.
Окремо суд звертає увагу, що основні покликання захисника направлені на оскарження процедурних питань вручення повідомлення про підозру. Разом з тим, встановлені судом фактичні обставини вказують як на відсутність порушень процедури повідомлення ОСОБА_6 про підозру, так і на належне ознайомлення останнього зі змістом висунутої підозри, разом із реалізацією права на захист, зокрема, шляхом залучення захисника. А тому, за встановлених обставин, колегія суддів відхиляє цей довід клопотання.
3.5. Висновки суду
Враховуючи наведені обставини суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_6 :
- ухиляється від явки на виклик суду;
- перебуває у міжнародному розшуці;
- злочини, у вчиненні яких він обвинувачується, віднесені до переліку злочинів, щодо яких можливо здійснювати спеціальне судове провадження, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 КПК України.
Колегія суддів зауважує, що право особи на участь у розгляді справи, гарантоване ст. 6 Конвенції, є одним з основоположних прав, проте таке право не є абсолютним, і має існувати розумна пропорційність між використовуваними засобами сторін кримінального провадження та метою, яку вони прагнуть досягти.
Процедура «in absentia» неминуче припускає деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Водночас, чинне кримінальне процесуальне законодавство України надає обвинуваченим достатні гарантії для реалізації їхніх процесуальних прав у межах спеціального судового провадження, зокрема, надає право обвинуваченим, за бажанням, прибути у судове засідання, право виробити лінію захисту, право на юридичну допомогу, право бути вислуханим та право оскаржити заочний вирок.
Проаналізувавши клопотання прокурора, матеріали кримінального провадження у межах, необхідних для його вирішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених ст. 323 КПК України підстав для здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Разом з тим, суд враховує принцип рівності сторін, як одну зі складових ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою правову позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 1-24/2009, провадження № 13-1 зво19).
На переконання колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні окреслений принцип під час здійснення спеціального судового провадження буде дотриманий у повній мірі, позаяк його інтереси під час судового розгляду представляє захисник ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, оскільки наявні підстави для здійснення цього кримінального провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 (in absentia), клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 372, 376 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, - задовольнити.
2. Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2018 року за № 52018000000000546, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
3. Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений ОСОБА_6 з'явиться або буде доставлений до суду, судовий розгляд продовжувати з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
4. Повідомити обвинуваченого ОСОБА_6 про прийняте рішення щодо здійснення спеціального судового провадження щодо нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
5. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_6 та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
6. Копію ухвали вручити прокурору та захиснику обвинуваченого ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3