Справа № 620/14801/24
16 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Файдюка В.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
07 листопада 2024 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (далі - позивач, СТОВ «Дружба-Нова») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач; Укртрансбезпека), в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 09 жовтня 2024 року №075285 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову СТОВ «Дружба-Нова».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року апеляційну скаргу СТОВ «Дружба-Нова» задоволено повністю.
Скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року.
Ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба- Нова" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 09 жовтня 2024 року №075285 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
До суду апеляційної інстанції 12 серпня 2025 року СТОВ «Дружба-Нова» подана заява про ухвалення додаткового рішення, в якому останнє просить стягнути на користь Товариства витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті.
20 серпня 2025 року Укртрансбезпека подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просила відмовити у задоволенні заяви або зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
20 серпня 2025 року СТОВ «Дружба-Нова» подало доповнення до заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких просило стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», крім витрат на професійну правничу допомогу, яка була надана в суді апеляційної інстанції, також витрати на професійну правничу допомогу, що була надана в Чернігівському окружному адміністративному суді, у сумі 2 000,00грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року призначено заяву до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухвалені постанови від 08 серпня 2025 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат. При цьому, в апеляційній скарзі СТОВ «Дружба-Нова» зазначив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані у порядку статті 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи частини третьої статті 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, в силу положень частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Крім того, колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 січня 2021 року у справі №120/3929/19-а.
Матеріали справи свідчать, що Укртрансбезпекою подано до суду апеляційної інстанції заперечення, в яких остання вказує на неспівмірніть суми витрат на професійну правничу допомогу, необґрунтованість заявленої до присудження суми та її об'єктивне завищення.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі видів наданих послуг, їх співмірність та пропорційність, з урахуванням доводів заперечення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено вище, СТОВ «Дружба-Нова» просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки на користь Товариства витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 5000,00 гривень за представництво інтересів в Шостому апеляційному адміністративному суді та 2000,00 гривень - в Чернігівському окружному адміністративному суді, що загалом складає 7000,00 гривень.
Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем були подані:
- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року Серії СВ №1088103;
- платіжну інструкцію від 17 грудня 2024 року №69560, з якої вбачається, що СТОВ «Дружба-Нова» здійснено переказ на рахунок АО «Правнича колегія» 50000,00 гривень з призначенням платежу: «Оплата за юридичні послуги зг. рах №1 від 03.12.2024 ПДВ (без ПДВ) 0,00 ГРН»;
- Договір про надання правничої (правової) допомоги від 18 листопада 2024 року;
- Додаткова угода від 05 лютого 2025 року №10 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18 листопада 2024 року;
- Акт надання послуг від 12 серпня 2025 року №10.
З Договору про надання правничої (правової) допомоги від 18 листопада 2024 року вбачається, що:
- відповідно до пункту 4.1. надання правничої (правової) допомоги за цим Договором здійснюється як на платній так і на безоплатній основі (юридична допомога Pro Bono), про що сторони зазначають і відповідній Додатковій угоді;
- згідно пункту 4.2. обсяги та види правничої допомоги, порядок і строки оплати, а також розміри винагороди Адвокатського об'єднання за надання правничої допомоги за цим Договором (гонорар) визначаються Сторонами за зверненням Клієнта в додаткових угодах до цього Договору, які становитимуть його невід'ємні частини.
З Додаткової угоди від 05 лютого 2025 року №10 вбачається, що «Вартість Правничої допомоги Адвокатського об'єднання, що надається Клієнту згідно з цією Додатковою угодою, становить фіксований гонорар у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень, що у відповідності до умов п. 4.3. Договору підлягає вирахуванню з авансу, сплаченого Клієнтом за Договором»
З Акту надання послуг від 12 серпня 2025 року №10 вбачається, що АО «Правнича колегія» (Виконавцем) були надані такі послуги: «Представництво інтересів під час вирішення Шостим апеляційним адміністративним судом справи №620/14801/24 за позовом СТОВ «ДРУЖБА-НОВА», ознайомлення з матеріалами, формування правової позиції, підготовка апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2025».
На підтвердження витрат на правничу допомогу в Чернігівському окружному адміністративному суді позивачем додатково подано:
- Додаткову угоду від 06 грудня 2024 року №6 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18 листопада 2024 року;
- Акт надання послуг від 27 січня 2025 року №2.
З додаткової угоди від 06 грудня 2024 року №6 вбачається, що «Вартість Правничої допомоги Адвокатського об'єднання, що надається Клієнту згідно з цією Додатковою угодою, становить фіксований гонорар у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень, що у відповідності до умов п. 4.3. Договору підлягає вирахуванню з авансу, сплаченого Клієнтом за Договором».
З Акту надання послуг від 27 січня 2025 року №2 вбачається, що АО «Правнича колегія» (Виконавцем) були надані такі послуги: «Представництво інтересів під час вирішення Чернігівським окружним адміністративним судом справи №620/14801/24 за позовом СТОВ «ДРУЖБА-НОВА», підготовка відповіді на відзив відповідача».
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 2040/6997/18 підкреслив, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Відтак, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 640/24023/21 Верховний Суд також звернув увагу на те, положення КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Цим правом, як було встановлено раніше, відповідач скористався, подавши заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Судовою колегією враховується, що ця справа належить до справ незначної складності (є малозначна), її розгляд здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження, а щодо спірних правовідносин склалася усталена судова практика.
При розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанціях брало участь одне й те ж саме АО «Правнича колегія», що свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
На користь цього свідчить й те, що доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися, а мотиви апеляційної скарги, суть якої викладена на 9 сторінках, за своєю аргументацією не відрізняється від підстав позову, викладеного також на 9 сторінках.
Викладене, на переконання судової колегії, з урахуванням відповідних аргументів Укртрансбезпеки, свідчить, що розмір заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 (5000,00 + 2000,00) грн є очевидно завищеним.
Таким чином, враховуючи категорію складності цієї справи (малозначна), ціну позову, ненадання доказів виняткового значення цієї справи для позивача та обґрунтувань неминучості і обов'язковості понесених останнім витрат саме у такому розмірі, колегія суддів з урахуванням аргументів відповідача про неспівмірність заявлених до відшкодування судових витрат приходить до висновку, що останні з огляду на співрозмірність та пропорційність до предмету спору підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки на користь СТОВ «Дружба-Нова» у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 132, 135, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, суд, -
Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: 03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14; ЄДРПОУ: 39816845) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (адреса: вулиця Кропиви Костянтина, 59, смт. Варва, Чернігівська область, 17600; ЄДРПОУ: 31333767) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 16 вересня 2025 року.