справа № 758/11335/25 головуючий у суді І інстанції Якимець О.І.
провадження № 22-ц/824/15132/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
15 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року про передачу справи за підсудністю, постановлену під головуванням судді Якимець О.І., в м. Києві, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2025 року ТОВ «УМ Факторинг» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1354275 від 07 березня 2024 року у розмірі 63 700,00 грн.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 рокупозовну заяву ТОВ «УМ Факторинг»передано для розгляду за територіальною підсудністю до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
В апеляційній скарзі ТОВ «УМ Факторинг» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права які призвели до постановлення помилкової ухвали та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «УМ Факторинг» зазначає, що спірні правовідносини у справі виникли на підставі Договору №1354275 від 07 березня 2024 року, який укладено між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 . За умовами цього договору місцем його виконання є місцезнаходження Товариства відповідно до умов розділу 10 цього договору, а саме АДРЕСА_1 , що відноситься до Подільського району міста Києва, у зв'язку із наведеним, позивач має право звернутись до суду за своїм вибором на підставі частини 8 статті 28 ЦПК України, яким і скористався, звернувшись до Подільського районного суду міста Києва. Посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 344/16135/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про передачу справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, суд першої інстанції виходив із того, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , а тому відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України справа не підсудна Подільському районному суду міста Києва. Поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв'язку з цим не підлягає застосуванню частина 8 статті 28 ЦПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Правила визначення територіальної підсудності цивільних справи унормовано у 3 параграфі 2 Глави І Розділу ЦПК України
За загальним правилом у відповідності до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Тобто, правило загальної територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями ЦПК України.
За частиною 8 статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це форма підсудності, за якої позивач наділений правом за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина 16 статті 28 ЦПК України).
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 07 березня 2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1354275 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 6 500,00 грн. строком на 352 днів шляхом переказу на його банківську карту з призначенням платежу - поповнення карти та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування.
18 грудня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» передало право вимоги за кредитним договором № 1354275 від 07 березня 2024 року ТОВ «УМ Факторинг» на підставі договору факторингу № 18/12/24 від 18 грудня 2024 року.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у цій справі є стягнення кредитної заборгованості за Договором № 1354275 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», укладеним 07 березня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 9.15 зазначеного Договору місцем його виконання є місцезнаходження товариства, зазначене у розділі 10 цього Договору, а саме: м. Київ, Андріївський узвіз, буд. 1-А, що територіально відноситься до Подільського району м. Києва.
Разом з тим, згідно пункту 2.1 Договору № 1354275 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки.
Згідно пункту 5.5 Договору № 1354275 повернення кредитної заборгованості Споживача, всі платежі та розрахунки, зазначені у цьому Договорі, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на зазначені в Договорі та /або на Веб-сайті банківські розрахунки Товариства в національній грошовій одиниці України ? гривні. З метою повернення кредитної заборгованості Споживач може використовувати: сервіси доступні Споживачу в Особистому кабінеті та / або на Веб-сайті, які забезпечують перерахування коштів в погашення заборгованості перед Товариством з використанням реквізитів платіжної картки; платіжні термінали банків, фінансових установ, з якими у Товариства є відповідні домовленості про приймання платежів та переказ коштів на банківський рахунок Товариства.
Отже, надання ТОВ «Селфі Кредит» ОСОБА_1 кредитних коштів здійснено у безготівковій формі. Порядок повернення кредитних коштів також визначено у безготівковій формі.
Частиною 1 статті 532 ЦК України передбачено, що місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться, зокрема, за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання (пункт 4 цієї статті).
Пункт 4 частини 1 статті 532 ЦК України визначає місце, у якому провадиться виконання зобов'язання про фізичну сплату коштів готівкою боржником безпосередньо кредитору.
Проте, сплата безготівкових коштів здійснюється шляхом надання боржником доручення обслуговуючому боржника банку і зарахування коштів на рахунок кредитора в банку, який його обслуговує.
Отже, поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв'язку з цим не підлягає застосуванню частина 8 статті 28 ЦПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.
У справі, що переглядається апеляційним судом встановлено, що за умовами кредитного договору виконання цього договору, як з надання кредиту так і з повернення кредитних коштів здійснюється у безготівковій формі, тобто дії з виконання договору сторонами можуть бути виконанні незалежно від місця його фізичного перебування позивача.
Посилання ТОВ «УМ Факторинг» на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі №344/16135/19, колегія суддів вважає помилковими, оскільки її висновки не є релевантними до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 374,375, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.