Справа №760/24780/25 1-кс/760/11294/25
15 вересня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.01.2023 у кримінальному провадженні №22022101110000498 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України,
встановив:
ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) звернулась до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту на майно, накладене ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2023 року у кримінальному провадженні №22022101110000498 від 11.11.2022, а саме на кімнату у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.
Клопотання мотивувала тим, що вказаний арешт перешкоджає їй, як спадкоємцю реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження майном.
Вказала, що на даний час відпала необхідність у подальшому застосуванні арешту, оскільки кримінальне провадження закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із смертю підозрюваного ОСОБА_4 , який є її сином.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. ОСОБА_3 подано заяву про розгляд клопотання без її участі.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
У ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення.
У ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Виходячи з аналізу норм ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано за умови доведення хоча б однієї з двох обставин, а саме - якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим управлінням Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22022101110000498 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2023 року у справі №760/722/23 накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №22022101110000498 від 11.11.2022, а саме кімнату у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В подальшому прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 13.03.2023 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022101110000498 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, на підставі
п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із смертю підозрюваного.
ОСОБА_3 є матір'ю померлого ОСОБА_4 щодо якого здійснювалось кримінальне провадження №22022101110000498 від 11.11.2022 та спадкоємцем за законом, якою ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято спадщину після смерті померлого ОСОБА_4 .
Отже, на даний час відпала потреба у подальшому арешті на майно як заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Ятрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії "). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
За таких підстав, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2023 року (справа №760/722/23) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022101110000498 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а саме на кімнату у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.01.2023 у справі №760/722/23 у кримінальному провадженні за №22022101110000498 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.01.2022 у справа №760/722/23 у кримінальному провадженні №22022101110000498 від 11.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, а саме на кімнату у гуртожитку за адресою Київська область, місто Біла Церква, вул. Гайова 4, кімната 61.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6