Справа №760/6301/25 2-о/760/371/25
26 червня 2025 року місто Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участі секретаря судового засідання Негари А., представника заявника Буцан О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак Ольга Миколаївна, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
Заявник звернувся до суду із заявою, про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив: встановити факт спільного проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) з 01.01.2004 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 72 років, померла дружина заявника - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (серії НОМЕР_3 ), виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.10.2024 року, про що складено відповідний актовий запис № 385.
Впродовж 47 років, тобто з 1977 року заявник по день смерті ОСОБА_3 , перебував з нею у фактичних шлюбних відносинах, проживали з нею однією сім'єю, але не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою.
Заявник з ОСОБА_3 (надалі за текстом - дружина) вели спільне домашнє господарство, мали єдиний сімейний бюджет, мали один одного за подружжя, проживали разом, разом їздили на відпочинок, доглядали одне одного під час хвороб, разом були у компаніях друзів та родичів та відповідно мали спільні витрати, а також взаємні права та обов'язки. Спільних дітей в них не було.
Весь період подружнього життя заявник із дружиною проживали у квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується актом про проживання особи без реєстрації від 04.03.2025 року.
Заявник приймав участь у витратах на утримання житла, зокрема: здійснював оплату за водопостачання, електроенергію, теплопостачання та інші житлово-комунальні послуги, копії чеків надаються за останні 3 роки. Квитанції понад 3 роки були знищені заявником у зв'язку з відсутністю необхідності їх зберігання.
ОСОБА_4 зареєструвала шлюб, у зв'язку з чим прізвище змінено на « ОСОБА_5 », а після розлучення залишила прізвище чоловіка і створила нову сім'ю із Заявником.
Саме у заявника перебувають оригінали правовстановлюючих документів його дружини, які лишилися в нього після її смерті: її свідоцтво про народження, паспортні дані та код, довідка про реєстрацію місця проживання; пенсійне посвідчення, довідка Управління ПФУ в Солом'янському районі м. Києва про те, що вона перебуває на у них на обліку та отримує пенсію, довідка про заробіток для обчислення пенсії ЗАТ Виробничо-торгівельної фірми головних уборів «Горлиця», довідка ГІФУ по звіту страхувальника за роки трудових відносин з 1998 по 2002; довідка Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про місце її роботи, довідка Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про її заробіток, копія трудової книжки, виписки з її медичних карток № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ,№ НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 КНК «Київська міська клінічна лікарня №4», фотокартки сім'ї.
Похованням своєї дружини займався заявник. У зв'язку з хворобою заявник вже майже не ходить, тому з похованням йому допомагала рідна сестра ОСОБА_6 .
Після смерті дружини заявника державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак Ольгою Миколаївною була відкрита спадкова справа (номер у нотаріуса №77/2025, номер у спадковому реєстрі №73512070, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Дружині заявника належало майно: квартира (одноквартирний будинок) за адресою: АДРЕСА_2 (в якій заявник проживав із дружиною) та земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявник є спадкоємцем 4 черги, на підставі статті 1264 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Про відмову від спадщини Заявник не заявляв.
Заявник звернувся до державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак О.М. щодо прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. № 197/02-31 від 25.01.2025 року, оскільки спадкоємцем не підтверджено свої родинні відносини та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.
Отже, підтвердити факт, що заявник - ОСОБА_1 , є спадкоємцем четвертої черги в порядку спадкування за законом після померлої дружини ОСОБА_3 , іншим шляхом, окрім звернення до суду, він не має можливості та для отримання ним спадщини за законом після смерті своєї дружини він змушений звернутися до суду із даною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Ухвалою суду від 12 березня 2025 року заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
19 березня 2025 року на виконання ухвали суду надійшла заява про усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року відкрито провадження у вищезазначеній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
19 травня 2025 року від ОСОБА_2 надійшла заява у якій зазначено, що подана заява ОСОБА_1 обумовлена необхідністю прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її племінниці. Вважає, що на даний час існує спір про право з приводу спадщини, яка залишається після ОСОБА_3 , оскільки нею як спадкоємцем 3 черги, також, як і ОСОБА_1 , подано заяву про прийняття спадщини до 9 Київської державної нотаріальної контори. Вважає, що даний спір не може бути розглянутий в порядку окремого провадження.
Представник заявника у судовому засіданні просила витребувати докази у справі, а також, зазначила, що не вбачає спору про право в даній справі.
Державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак Ольга Миколаївна належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з'явилась.
ОСОБА_2 надіслала суду заяву у якій просила відкласти розгляд справи. З огляду на неодноразові неявки ОСОБА_2 та її клопотання про відкладення, без обґрунтування причин неявки до суду та підтвердження належними, допустимими, достовірними доказами, суд визнає неявку ОСОБА_2 не поважною.
Вислухавши сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Відповідно до положення статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.
Так, згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Окрім того, як зазначає Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Аналізуючи дані положення, Верховний Суд зазначив, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а також вказав, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що "у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів".
Судом встановлено, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, є прийняття спадщини, оскільки він є на його думку спадкоємцем четвертої серги в порядку спадкування за законом. Також, як було встановлено в ході розгляду справи ОСОБА_7 , також, ймовірно може бути спадкоємцем третьої черги спадкування за законом.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене, спір про право в цій справі є очевидним, а тому заява має бути залишеною без розгляду з роз'ясненням заявнику права звернутися до суду з вимогою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст.260, 294, 315, 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак Ольга Миколаївна, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду з вимогою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в порядку позовного провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя І.В. Верещінська