Справа № 754/751/23 Головуючий в суді І інстанції Радзівіл А.Г.
Провадження № 22-з/824/1176/2025 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.
10 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого: Сушко Л.П.,
суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.,
секретар судового засідання: Янчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження заяву адвоката Демакової Ярослави Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року за апеляційною скаргою адвоката Хоменко Олени Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Броварського районного суду Київської області від 07 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про усунення перешкод у спілкування з дитиною та встановлення графіку спілкування,
Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу адвоката Хоменко Олени Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Броварського районного суду Київської області від 07 червня 2024 року змінено, викладено абзаци третій та четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції.
Визначено ОСОБА_1 порядок участі у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного графіка виховання та спілкування з дитиною, а саме:
- два рази на місяць у першу та третю суботу місяця з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., за місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі опікуна дитини, до досягнення дитиною 14-річного віку; в подальшому два рази на місяць у першу та третю суботу місяця за місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за згодою дитини.
- спілкування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з бабою ОСОБА_1 у телефонному режимі з 18 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. щодня.
19 серпня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 754/751/23.
Заява обгрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не зазначено конкретне місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим виникли труднощі з виконання рішення суду.
Старшим державним виконавцем Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області 20.02.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2024 року у справі №754/751/23 про зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Державним виконавцем проведено виконавчі дії спрямовані на зустріч бабусі та онука: 05.04.2025 року, 19.04.2025 року, 03.05.2025 року, 17.05.2025 року, 07.06.2025 року, 21.06.2025 року, 05.07.2025 року, 19.07.2025 року, 02.08.2025 року.
Натомість, у зв'язку з тим, що судом не уточнено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 змушена вже п'ять місяців здійснювати виховання та спілкування з онуком у під'їзді будинку поміж мешканців будинку, собаками, колясками, глядачами та тільки на декілька хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 мешкає малолітній ОСОБА_3 .
На звернення ОСОБА_1 до державного виконавця про неналежне виконання рішення суду, що місце проживання неповнолітнього не під'їзд будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме квартира АДРЕСА_3 цього будинку, державний виконавець сказала, що цього в рішенні суду адресу не зазначено. Таким чином місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 зазначено тільки в описовій частині рішення, але не конкретизоване в резолютивній, й ця незрозумілість впливає на виконання рішення суду.
Наголошує, що рішення суду було покликано перш за все забезпечити інтереси дитини шляхом підтримки зв'язку з родичами та необхідності виховання дитини в родинному колі, відчуття любові та турботи, в тому числі від баби по лінії матері. Збереження родинних зв'язків, як зазначає суд, буде сприяти повноцінному самоусвідомленні дитини та її належному вихованню. Встановлення сталого психо-емоційний контакту між бабусею та онуком у зв'язку з багаторічною розлукою.
Разом з тим, всі вищезазначені принципи та прагнення і цивільного процесу і рішення суду є неможливо досягнути в під'їзді будинку, про яке виховання може йти мова якщо від галасу мешканців, дітей, тварин один- одного навіть почути важко.
Представник заявника зазначила, що ОСОБА_4 має поважний вік (83 роки) має дуже поганий зір, слух та інші захворювання. Вона не пропускаючи жодну зустріч намагається прийняти участь у житті та вихованні малолітнього ОСОБА_5 якого у віці 1 рік та його брата ОСОБА_6 у віці 15 років в 2014 році врятувала і вивезла з окупованого Донецька, й до 2021 року здійснювала догляд за онуками, адже дід та матір онуків визнані померлими, а батько безвісти відсутнім.
З урахуванням викладено, просила роз'яснити резолютивну частину постанови Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року в частині того, за яким саме місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено ОСОБА_1 порядок участі у вихованні малолітнього ОСОБА_3 та за якою адресою конкретно, державним виконавцем повинні проводитися виконавчі дії (зустрічі) в під'їзді будинку чи в квартирі АДРЕСА_4 .
Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, вважає за необхідне відмовити в її задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
В силу роз'яснень, що викладені у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від від 08 лютого 2023 року у справі №201/6544/20 зазначила, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає у зв'язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою уможливлення його виконання, якщо таке не можливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Вимоги заяви про роз'яснення постанови в тій частині, за яким саме місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено ОСОБА_1 порядок участі у вихованні малолітнього ОСОБА_3 та за якою адресою конкретно, державним виконавцем повинні проводитися виконавчі дії (зустрічі) в під'їзді будинку чи в квартирі АДРЕСА_4 , стосуються не суті рішення, а порядку його виконання, тому не можуть вирішуватись відповідно до ст. 271 ЦПК України.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції повідомляє, що зазначення конкретної адреси місця проживання дитини для проведення зустрічей з бабусею (позивачем у справі) не призведе до належного проведення виконавчих дій (зустрічей позивачки з дитиною), з огляду на те, що адреса проживання дитини з певною періодичністю може змінюватись залежно від обставин, що в свою чергу призведе до виникнення нових спорів між сторонами.
Апеляційний суд вважає, що зміст резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції від 19 листопада 2024 року є чітким, зрозумілим, однозначним та не допускає подвійного трактування і викладений відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст. 374 ЦПК України.
Разом з тим, ухвалюючи нове судове рішення та змінюючи рішення Броварського районного суду Київської області від 07 червня 2024 року, суд апеляційної інстанції резолютивну частину постанови виклав так, щоб не виникало труднощів у його виконанні.
Таким чином, на думку апеляційного суду резолютивна частина постанови Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року є чіткою, конкретною, зрозумілою та не потребує будь-яких роз'яснень. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, ухвалюючи вказане рішення, описані в мотивувальній його частині. Текст резолютивної частини рішення суду не містить двозначних трактувань, є зрозумілим та доступним для сприйняття.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що визначені ст. 271 ЦПК України підстави для роз'яснення постанови суду відсутні, а отже в задоволенні заяви адвоката Демакової Ярослави Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року слід відмовити.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, Київський апеляційний суд,
У задоволенні заяви адвоката Демакової Ярослави Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено «11» вересня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Є.В. Болотов
С.Г. Музичко