м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а
5 вересня 2025 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.07.2025,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.07.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 19.07.2024 о 01 год. 10 хв. поблизу будинку №29 по вул. Саксаганського в м. Києві керував транспортним засобом «BMWХ3» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер", результат тесту 0, 73 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова суду є незаконною, винесеною з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що він не вживав алкогольних напоїв, однак має хворобу, яка могла спричинити невірний результат огляду, проте суд залишив це поза увагою.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомив.
Адвокат Чередніченко М.М. не заперечував проти проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення адвоката Чередніченка М.М., який підтримав апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 853767 від 19.07.2024, ОСОБА_1 19.07.2024 о 01 год. 10 хв. поблизу будинку №29 по вул. Саксаганського в м. Києві керував транспортним засобом «BMWХ3» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер", результат тесту 0, 73 проміле.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 із змістом роздруківки приладу "Драгер", акту огляду на стан сп'яніння, які останній підписав. Заперечень щодо результатів огляду не мав. Про свою незгоду з результатами огляду на стан сп'яніння або про бажання пройти огляд у закладах МОЗ України не заявляв.
Зміст відеозапису, наданого працівниками поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, доводить факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу "Драгер", його ознайомлення з результатами огляду та відсутність будь-яких заперечень щодо цих результатів з боку останнього. При цьому ОСОБА_1 про бажання пройти огляд у закладах МОЗ України не заявляв.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення ААД № 853767 від 19.07.2024 відповідає положенням ст. 256 КУпАП.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та його захисник не надали.
Будь-яких клопотань щодо виклику свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів від учасників провадження не надходило.
В ході апеляційного розгляду не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б перешкодили або могли б перешкодити судді місцевого суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Також апеляційний суд звертає увагу, що місцевим судом вживались заходи на перевірку посилань ОСОБА_1 та його захисника щодо особливостей організму ОСОБА_1 на предмет виділення етанолу.
Зокрема постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.03.2025 було призначено відповідну судово-медичну експертизу, однак її проведення виявилось неможливим через не надання ОСОБА_1 необхідних належних документів.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими.
За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.07.2025, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя