Головуючий у суді першої інстанції: Шмигельський Д.І.
справа №754/6583/25
провадження №33/824/3413/2025
1 серпня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого солдата, старшого кулеметника 1-го кулеметного відділення 1-го взводу прикриття повітряного простору роти прикриття повітряного простору в/ч НОМЕР_1 НГУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Гірком Петром Артемовичем, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 6 травня 2025 року,-
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.172-20 КУпАП від 01.04.2025, 18.04.2025 приблизно о 09 годині 00 хвилин військовослужбовець - старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, перебував на території військового об'єкту в/ч НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Алкофор 405 № 60 від 18.04.2025, за результатом огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння проба позитивна - 0,8 ‰. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 06.05.2025 накладено на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гірко П.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 06.05.2025 і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено більш ніж через 24 години після події; акт огляду на стан сп'яніння не містить зазначення року його складання; відсутні докази, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду та вважає, що його мали направити до медичного закладу для проведення додаткового огляду.
Крім того, зазначає в апеляційній скарзі про те, що суд формально перераховує докази наявні в матеріалах справи, разом з тим, не надає жодної оцінки доводам захисту.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
У судове засідання, призначене на 1 серпня 2025 року, ніхто не з'явився, захисник ОСОБА_1 адвокат Гірка П.А., будучи повідомленим про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується звітом про доставку вхідної кореспонденції до електронного кабінету адвоката, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не прибули в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відповідні докази, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: даними протоколу про військове адміністративне правопорушення НГУ № 005424 від 19.04.2025; даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Алкофор 405 № 60 від 18.04.2025, згідно якого за результатом огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння проба позитивна - 0,8 ‰; даними медичної довідки № 111 від 24.04.2025, виданої лікарем медичної служби в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , згідно якої під час огляду ОСОБА_1 18.04.2025 виявлено стан алкогольного сп'яніння, проба позитивна - 0,8 ‰, алкогольвмісних ліків останньому не призначалось; письмовими поясненнями капітана медичної служби в/ч НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_2 , КРППП в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 , техніка РППП в/ч НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_4 , а також даними рапорту командира роти прикриття повітряного простору в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 від 18.04.2025.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що огляд старшого солдата, старшого кулеметника 1-шого кулеметного відділення 1-го взводу прикриття повітряного простору роти прикриття повітряного простору в/ч НОМЕР_1 НГУ на стан сп'яніння проведено у відповідність до положень ст.266-1 КУпАП та Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32, що набрав чинності 18.01.2024.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водіїв та інших осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться з метою встановлення наявності чи відсутності такого стану у встановленому порядку.
Згідно з приміткою до ст. 266 КУпАП, порядок проведення огляду військовослужбовців є таким самим, як і для цивільних осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що на сторінці 8 справи міститься акт огляду на стан сп'яніння, у якому зазначено, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, про що свідчить його власноручний підпис. Це спростовує доводи апелянта про відсутність доказів його згоди з результатами.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності направлення його до медичного закладу є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 10 Інструкції про порядок проведення огляду на стан сп'яніння, направлення до медичного закладу здійснюється лише у разі незгоди особи з результатами огляду на місці. Оскільки ОСОБА_1 письмово підтвердив згоду з результатами огляду, підстав для направлення його до медзакладу не було.
Відсутність у акті конкретного року його складання не є істотною процесуальною помилкою, яка тягне за собою недійсність акта, оскільки з інших матеріалів справи (протоколу, пояснень, дати складання постанови) чітко встановлюється дата події та складення акта, що виключає будь-які сумніви у часі проведення огляду.
Всі інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а постанова ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, була підтверджена на підставі сукупності належних та допустимих доказів.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Гірко Петром Артемовичем, залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 6 травня 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна