№33/824/3809/2025 Постанова винесена суддею Шаповаловою К.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
24 липня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Зайченка В.М., іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та представника іншої учасниці дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 - адвоката Конюшка Д.Б., розглянувши апеляційну скаргу захисника Зайченка В.М. на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Парма Республіки Комі (Російська Федерація), громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий розмір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою суду, 30 травня 2025 року о 12 год. 02 хв. по вул. Бориспільська в м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом РАФ-2203, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, та припаркованим автомобілем «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив пункти 2.3 (б), 13.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Суд у постанові дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням суду, захисник Зайченко В.М. подав апеляційну скаргу, в якій вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою повернути матеріали справи до Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у м. Києві для дооформлення, встановлення причин дорожньо-транспортної пригоди та оформлення відповідних матеріалів.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при винесенні постанови за результатами розгляду справи щодо ОСОБА_1 суд не дотримався вимог ст.ст. 245, 278 КУпАП, які зобов'язують уповноважену особу всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджуються факт вчинення адміністративного правопорушення.
Між тим, в адміністративному протоколі серії ЕПР1 №346103 наявні розбіжності між даними протоколу щодо напрямку руху транспортних засобів та наданими фотографіями обставин ДТП, що в свою чергу позбавляє суд об'єктивної можливості встановити всі обставини ДТП та визначити винуватість ОСОБА_1 у спричиненні ДТП.
Також сторона захисту звертала увагу суду на порушення працівниками поліції Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зокрема, на схемі місця ДТП графічно не зображені та не зафіксовані:
??- загальна ширина проїжджої частини вул. Бориспільська;
??- розташування дорожньої розмітки і дорожніх знаків, ширина тротуарів і узбіччя;
??- інших засобів технічного регулювання дорожнього руху (дзеркал);
??- не повністю визначені координати транспортних засобів, причетних до ДТП, зокрема, автомобіля «Toyota Camry», (лівої частини).
Наведені недоліки позбавляють суд здійснити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Проте, суд першої інстанції, не вживши заходів щодо усунення відповідних недоліків, передчасно та упереджено дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Також вказує, що кожен водій, рухаючись по головній дорозі, вправі розраховувати, що інші водії будуть дотримуватись Правил дорожнього руху, а, відтак, у нього на шляху не виникнуть перешкоди у вигляді іншого транспортного засобу, який безпідставно створить йому перешкоду для руху або не надасть йому дороги.
Аналізуючи ж обставини дорожньо-транспортної пригоди (фотографії, схему ДТП) можна зробити однозначний висновок, що причиною ДТП стали дії водія автомобіля «Toyota Yaris cross», ОСОБА_3 , якою, внаслідок недотримання вимог пунктів 1.5, 10.1 та 10.2 ПДР, було спричинене ДТП, оскільки, здійснюючи виїзд із прилеглої до вул. Бориспільської території (Департаменту кіберполіції), вона не надала дорогу автомобілю «РАФ-2203», під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі.
Місце зіткнення на схемі ДТП (без застережень підписана всіма учасниками) зображене на відстані 8,1 м від краю виїзду з Департаменту кіберполіції, що вказує на те, що автомобіль «РАФ-2203», керований ОСОБА_1 рухався із дозволеною швидкістю, оскільки науковими дослідженнями встановлено, що загальний гальмівний шлях при швидкості 30 км/год становить близько 17 м. Також на невелику швидкість керованого ОСОБА_1 автомобіля вказують і незначні пошкодження автомобілів при зустрічному зіткненні.
При цьому водій ОСОБА_1 намагався будь яким чином уникнути зіткнення із автомобілем «Toyota Yaris cross», і крім гальмування основними гальмами, ще застосовував і ручне гальмо, знаючи значну масу автомобіля «РАФ-2203» (1850-2750 кг), а також його вік - 1981 р.в. Крім того, намагаючись уникнути спричинення шкоди здоров'ю водію автомобіля «Toyota Yaris cross», ОСОБА_3 , яка неочікувано виїхала із прилеглої території і зупинилася на дорозі, ОСОБА_1 змушений був прийняти якомога правіше і спричинив пошкодження припаркованому автомобілю «Toyota Camry».
Захисник звертає увагу суду на порушення п. 15.9 и) водієм автомобіля «Toyota Camry» ОСОБА_4 , оскільки він здійснив зупинку автомобіля ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим відповідно обмежив огляд водіям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Тож, сукупність зазначених доказів свідчить про наявність прямого причинного зв'язку між порушенням водієм автомобіля «Toyota Yaris cross» ОСОБА_6 Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів.
Разом з цим, висновок судді місцевого суду при винесенні постанови про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, фактично ґрунтується на припущеннях, оскільки в матеріалах справи №753/11339/25 відсутні належні і допустимі докази, що інкриміноване правопорушення спричинене внаслідок дій ОСОБА_1 . Відповідно наявним доказам у постанові суддя не надав оцінки на предмет належності, допустимості та достовірності, а отже, суд не виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252 та 280 КУпАП.
Таким чином, сторона захисту переконана, що місцевий суд з урахуванням викладених обставин не повністю з'ясував всі обставини справи та розглянувши справу поверхово, прийняв помилкове рішення про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП, за відсутності належних і допустимих доказів, наявності розбіжностей і недоліків матеріалів, наданих працівниками поліції.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Зайченка В.М. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також пояснення ОСОБА_2 та представника іншої учасниці дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 - адвоката Конюшка Д.Б., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані.
Як вбачається з провадження у справі про адміністративне правопорушення та постанови, суддя місцевого суду при розгляді даної справи дослідив її матеріали, проаналізував у постанові докази у справі, повно та всебічно з'ясувавши обставини, які вказують на порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , надав їм об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому судове рішення є належно обґрунтованим та відповідає вимогам діючого законодавства.
При цьому, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме - під час керування 30 травня 2025 року о 12 год. 02 хв. по вул. Бориспільська в м. Києві транспортним засобом РАФ-2203, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечної швидкості та безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , та припаркованим автомобілем «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, відповідає фактичним обставинам події та підтверджується доказами у справі.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП; у схемі дорожньо-транспортної пригоди, в якій відображені необхідні й достатні відомості щодо організації дорожнього руху на вул. Бориспільській в м. Києві та щодо напрямку руху і розташування транспортних засобів до моменту зіткнення та вже після їх зіткнення, а також у письмових поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які він підтвердив і доповнив при судовому розгляді у судах першої та апеляційної інстанцій, він, керуючи транспортним засобом, їхав від метро «Червоний хутір» до гаражу на вул. Бориспільській по головній дорозі, почав об'їзд припаркованого в його смузі руху автомобіля «Toyota Camry», швидкість його транспортного засобу була невеликою. В цей час з території Департаменту кіберполіції різко виїхав автомобіль «Toyota Yaris cross», побачивши який, він вжив заходів з екстреного гальмування та почав рухатись вправо з метою уникнення зіткнення, внаслідок чого зачепив припаркований автомобіль «Toyota Camry», який він об'їжджав, а також вдарився об автомобіль «Toyota Yaris cross», який виїжджав. Педаль гальмування на його транспортному засобі не працює, тому він гальмував і ручним гальмом. Також вказав, що дорожньо-транспортна пригода сталася на зустрічній для нього смузі руху, автомобіль «Toyota Yaris cross» їхав вже по дорозі, коли трапилось ДТП, він виїхав та призупинився. ОСОБА_1 вважає, що водій транспортного засобу «Toyota Yaris cross» повинен був пропустити його транспортний засіб, томі і винен у настанні ДТП.
Разом з тим, зазначений ОСОБА_1 механізм дорожньо-транспортної пригоди спростовується сукупністю наявних у справі доказів.
Як вбачається з пояснень іншої учасниці дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 , наданих нею одразу після настання пригоди та у судовому засіданні у суді першої інстанції, виїхавши на вул. Бориспільська, вона побачила на відстані приблизно 100 метрів машину, яка поступово виїхала на її смугу руху. У зв'язку з виїздом зустрічного транспортного засобу в її смугу руху, вона зменшила швидкість та зупинилась. В момент повної зупинки відчула удар в ліву бокову частину її транспортного засобу.
З наявних матеріалах справи письмових пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , які він підтвердив у судовому засіданні при апеляційному розгляді, вбачається, що він припаркував свій транспортний засіб «Toyota Camry» на узбіччі вздовж дороги, попередньо переконавшись, що він не створює перешкод для всіх учасників дорожнього руху. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди він не перебував біля свого автомобіля. Після настання ДТП, приблизно о 18 год. 30 хв., вийшов на вулицю до свого автомобіля та побачив, що невстановлена особа здійснила наїзд на його транспортний засіб. Водій ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що на його транспортному засобі не працюють гальма і він гальмував за допомогою ручного гальма. Також вказав, що на даній ділянці дороги на той час не було розмітки.
Підстав не приймати до уваги зазначені пояснення водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у суду апеляційної інстанції не має, оскільки вони підтверджуються іншими доказами у справі.
Зокрема, ці обставини підтверджуються схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка була підписана відповідною посадовою особою та учасниками пригоди - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без будь-яких заперечень, в якій відображені дані щодо напрямку руху транспортних засобів до моменту зіткнення, місце зіткнення транспортних засобів, їх розташування після зіткнення, а також пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Із вказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що транспортний засіб «Toyota Camry» був припаркований на узбіччі з правої сторони дороги по вул. Бориспільській, в попутному йому напрямку рухався транспортний засіб РАФ-2203 під керуванням ОСОБА_1 . У зустрічному до вказаних транспортних засобів напрямку рухався автомобіль «Toyota Yaris cross» під керуванням ОСОБА_3 , який виїхав із прилеглої території Департаменту кіберполіції.
Характер та локалізація пошкоджень на автомобілях свідчать про те, що транспортний засіб РАФ-2203 правою передньою частиною контактував із лівою боковою частиною автомобіля «Toyota Camry», а лівою передньою частиною контактував із лівою боковою частиною автомобіля «Toyota Yaris cross».
При цьому у схемі ДТП зазначено, що після зіткнення у транспортному засобі РАФ-2203 пошкоджено лакофарбове покриття, вм'ятина переднього крила, дверцят та арки правої сторони, а також деформовано переднє крило лівого боку, в автомобілі «Toyota Yaris cross» пошкоджено передній бампер зліва, переднє крило зліва, передні ліві дверцята, підкрилок та пластиковий захист переднього лівого колеса, передній лівий диск та передня ліва фара, а у автомобілі «Toyota Camry» - передній бампер зліва, переднє ліве крило, передній лівий диск, передній лівий бризговик, лівий поріг, водійські дверцята, ліве дзеркало, задні ліві дверцята, заднє ліве крило в районі арки та задній лівий диск.
Вказані обставини об'єктивно підтверджуються і наявними в матеріалах справи фотографіями щодо розташування транспортних засобів після зіткнення та їх пошкоджень.
Також зі схеми дорожньо-транспортної пригоди слідує, що після зіткнення автомобіль РАФ-2203 розташований під кутом зі зміщенням передньої частини вправо та відстань від лівого краю проїзної частини до його переднього лівого колеса становить 2,70 м, а до заднього лівого колеса - 2,57 м, на якій знаходиться і місце зіткнення з автомобілем «Toyota Yaris cross».
Водночас, зафіксовані на схемі розташування транспортних засобів РАФ-2203 та «Toyota Camry» після зіткнення, за яким автомобіль РАФ-2203 знаходиться передньою правою частиною в районі дверей та арки впритул до переднього лівого крила автомобіля «Toyota Camry», а також характер та локалізація пошкоджень на вказаних автомобілях, а саме пошкодження заднього лівого диску та заднього лівого крила в районі арки автомобіля «Toyota Camry», з локалізацією пошкоджень автомобіля РАФ-2203 від їх контактування з правої сторони, вочевидь вказують, що первинний контакт між вказаними транспортними засобами взагалі мав місце передньою правою стороною автомобіля РАФ-2203 в задню ліву частину припаркованого автомобіля «Toyota Camry», а надалі автомобіль РАФ-2203 контактував із лівою боковою частиною цього автомобіля до переднього бампера та одночасно лівою передньою частиною контактував із лівою боковою частиною (від переднього бампера по передні ліві двері) автомобіля «Toyota Yaris cross», який рухався в зустрічному напрямку.
Отже, дані схеми дорожньо-транспортної пригоди в сукупності з поясненнями водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують на те, що ОСОБА_1 , рухаючись транспортним засобом РАФ-2203 між автомобілями «Toyota Camry», припаркованим справа від нього, та «Toyota Yaris cross», що рухався в зустрічному напрямку, не врахувавши дорожньої обстановки, не обравши безпечної швидкості руху та безпечного бокового інтервалу між вищевказаними транспортними засобами, здійснив зіткнення із транспортними засобами «Toyota Camry» та «Toyota Yaris cross», що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Таким чином, водій ОСОБА_1 , не дотримавшись безпечного бокового інтервалу та безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожню обстановку, порушив п. 2.3 "б", 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, як вказував сам водій ОСОБА_1 , у його транспортному засобі не працює педаль гальмування, тому він гальмував за допомогою ручного гальма.
Як вірно зазначив у своїй постанові суд першої інстанції, водій перед початком руху зобов'язаний переконатися у справності гальмівної системи автомобіля, яким він керує, проте вказаної вимоги водій ОСОБА_1 не виконав, допустивши виїзд на дорогу транспортного засобу із несправною гальмівною системою, що в свою чергу ймовірно завадило уникнути настання дорожньо-транспортної пригоди.
Порушення іншими водіями Правил дорожнього руху, на які посилаються ОСОБА_1 та його захисник Зайченко В.М., не спростовують факт порушення самим водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР України, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, дані схеми дорожньо-транспортної пригоди щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, характер та локалізація пошкоджень, які мали автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди та які зазначені в схемі дорожньо-транспортної пригоди, в сукупності з поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, свідчать про недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 "б", 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, і в залежності від них повинен дотримувати безпечної дистанції.
Таким чином, висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про порушення ОСОБА_1 вимог правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події, а тому доводи апеляційної скарги захисника Зайченка В.М. про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та про порушення іншими водіями вимог правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів, не заслуговують на увагу.
Отже, суддя районного суду при розгляді справи відносно ОСОБА_1 повно, всебічно та об'єктивно з'ясував всі обставини події, дав належну оцінку усім зібраним по справі доказам, та прийшов до обґрунтованих висновків щодо винуватості ОСОБА_1 у порушенні ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак, апеляційна скарга захисника Зайченка В.М задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу захисника Зайченка В.М. залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, - - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.