Справа № 758/5020/25
16 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якимець О. І., за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернувся до суд із позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
У судове засідання позивач повторно не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, повідомлялася про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
За змістом ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Із матеріалів справи суд установив, що позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, що підтверджено доказами, які містяться у матеріалах справи.
Клопотань про проведення судового розгляду справи 16.09.2025 за відсутності позивача чи про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Також суд звертає увагу, що у позовній заяві, яка підписана ОСОБА_3 містяться описки у імені позивача, оскільки згідно поданих документів позивач - ОСОБА_1 . Тому суд критично ставиться до заяви (а.с.7), а також звертає увагу щодо підпису позивача, який суттєво відрізняється на різних процесуальних документах, зокрема від заяви від 09.05.2025, яка підписана ОСОБА_1 .
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. На заявника покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Також відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Враховуючи викладене, оскільки позивач у судове засідання повторно не з'явився, хоча повідомлявся про час, дату та місце судового розгляду справи, що підтверджується належними доказами, які містяться у матеріалах справи; про причини неявки позивач суд не повідомив; процесуальні документи щодо розгляду справи за його відсутності підписані різними особами, що є очевидним, оскільки підписи суттєво відрізняються, а також заяви (а.с.3,7 та остання від 09.05.2025) містять різні імена фізичної особи, про що особа повинна розуміти підписуючи від свого імені процесуальні документи, а відтак суд прийшов до висновку, що на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України позов необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 257-261, 353-354 ПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала підписана суддею 16 вересня 2025 року.
Суддя О. І. Якимець