Справа № 758/14104/25
11 вересня 2025 року Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025100070001635, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ,
Слідча СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025100070001635, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що в провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження №12025100070001635 від 17.07.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
17.07.2025 приблизно о 05 год. 50 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував поблизу адреси м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 12, де виявив транспортний засіб лімузин «Oldsmobile». В цей час у останнього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища, в умовах воєнного стану.
У подальшому, перебуваючи у тому ж місці, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища, відкрив праві задні пасажирські двері вказаного лімузину, які були не замкнені, де виявив велосипед марки «Stevens S3 СОМ» м'ятного кольору, що належить ОСОБА_8 .
Після цього, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно- небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, 17.07.2025 приблизно 05 год. 50 хв., впевнився, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, відкрив праві задні пасажирські двері лімузину «Oldsmobile», які були не замкнені та дістав велосипед марки «Stevens S3 СОМ» м'ятного кольору, вартістю 8033 гри. 33 коп., та із місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Після чого, ОСОБА_5 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши майнову шкоду потерпілому ОСОБА_8 на суму 8033 гривень 33 копійки.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 17.07.2025; протокол огляду місця події від 17.07.2025; показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 17.07.2025; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 17.07.2025; протоколом огляду відеозапису від 18.07.2025; іншими матеріалами у їх сукупності.
ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України 17.07.2025, після чого ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/10772/25 від 19.07.2025 відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.09.2025 включно.
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 10.09.2025 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.
Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно продовжити застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також не зможуть наступним ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; можливості впливати на потерпілого з метою зміни показів в частині фактичних обставин; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, на даний час ризики, які були враховані слідчим суддею під час застосування вказаного запобіжного заходу не зменшилися, досудове розслідування триває, тому сторона обвинувачення наполягає на продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ньому. При цьому, просив суд залишити без змін розмір застави, який раніше визначений ухвалою суду від 19.07.2025.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задволення клопотання прокурора, оскільки вважає вказані ним ризики недоведеними, просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження №12025100070001635 від 17.07.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
18.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/10772/25 від 19.07.2025 відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.09.2025 включно та визначено заставу у розмірі у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120,00 гривень.
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 10.09.2025 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.
Стороною обвинувачення на підтвердження обгрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України до матеріалів клопотання долучено: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 17.07.2025; протокол огляду місця події від 17.07.2025; показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 17.07.2025; протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 17.07.2025; протокол огляду відеозапису від 18.07.2025 та інші матеріали.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та зазначених прокурором у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі.
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Про незаконний вплив на потерпілого, свідчить те, що підозрюваний може чинити тиск на потерпілого, з метою зміни ним показів з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній знає про місце роботи потерпілого. Показання осіб мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що підозрюваний повідомлений про підозру за вчинення злочину, за допомогою якого відбувається особисте збагачення підозрюваного, що підвищує актуальність даного ризику. Також доречно зазначити, що офіційна робота у підозрюваного відсутня, що, в разі застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, підвищує ризик вчинення ним правопорушень з метою заволодіння матеріальними цінностями.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного, який не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працює, у м. Києві проживав в хостелі, має місце реєстрації в Чернігівській області.
При цьому, слідчий суддя, враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого органом досудового розслідування корисливого злочину у сфері проти власності, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування є неможливим застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Враховуючи викладене та те, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які не зменшились на даній стадії досудового розслідування, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для продовження застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу підозрюваному та які не існували і не розглядались на час обрання запобіжного заходу, в судовому засіданні не встановлено.
При цьому, слідчий суддя вважає за можливе залишити без змін розмір застави, що визначений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 19.07.2025 (№758/10772/25).
Керуючись ст. 176-179, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025100070001635, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 38 днів з 11 вересня 2025 року по 18 жовтня 2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Строк дії ухвали визначити по 18 жовтня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9