Справа №522/17175/25
Провадження №1-кп/522/3047/25
(повний текст)
09 вересня 2025 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
під час судового розгляду у кримінальному провадженні №22025160000000239 від 14.05.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця рф, особи без громадянства, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5
захисники - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачені - ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ,
Приморським районним судом м.Одеси здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.358, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.1 ст.358 КК України.
Під час судового засідання, захисник ОСОБА_7 просила змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на наступне.
ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, що свідчить про його законослухняність та відсутність асоціальної поведінки у минулому. Він має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, що характеризує його як особу, інтегровану у суспільство та таку, що не уникає соціальних обов'язків. Окрім того, ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Його статус військовослужбовця підтверджує дисциплінованість, відповідальність та готовність служити суспільству.
Перебуваючи в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», ОСОБА_3 проявив власну ініціативу щодо залучення до праці, що свідчить про його прагнення до корисної діяльності навіть у складних умовах. Така поведінка підкреслює його свідомість, працелюбність та позитивні риси характеру, а також демонструє його виправлення та самовдосконалення.
Водночас у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, що негативно характеризували б ОСОБА_3 як у цивільному житті, так і в статусі військовослужбовця. Навпаки, наявні обставини свідчать про його позитивні якості, що мають бути враховані при вирішенні питання про обрання чи зміну запобіжного заходу.
Жодних конкретних обставин, які б прямо чи опосередковано свідчили про реальну можливість впливу ОСОБА_3 на процес доказування, учасників провадження або інші істотні аспекти досудового розслідування чи судового розгляду, не було наведено. Посилання на ризики не підкріплене належною доказовою базою, що є обов'язковою умовою для обмеження конституційного права особи на свободу.
Тому захисник просила змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 також підтримали клопотання захисника.
Вислухавши думки учасників судового р озгляду, суд приходить до наступного.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, в тому числі за ч.1 ст.114-1 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Обвинувачений є уродженцем м. Одеси, зареєстрований у м.Київ, фактично мешкає у м.Суми, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. На теперішній час судовий розгляд у кримінальному провадженні не розпочато, свідки не допитані, інші докази не досліджені.
Враховуючи наведені відомості щодо особи обвинуваченого, тяжкість покарання яке йому загрожує та характер пред'явленого обвинувачення і обставини справи, приймаючи до уваги стадію кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ризики, які були наявні під час обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу продовжують існувати, що є підставою для продовження строку його тримання під вартою.
А саме, обвинувачений ОСОБА_3 може здійснювати спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Крім того, наявний ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_3 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні низки злочинів.
Судом встановлено, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та характер злочинів, у яких він обвинувачується.
Так, позиція ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 полягає в тому, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, відповідно до положень ч.6 ст.176 КПКУ, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується лише запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Також суд враховує, що відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного ходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 09-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального Кодексу України.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , не встановлено.
Наведеним у повному обсязі спростовано усі доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання прокурора, а тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст.1-376 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1