Справа № 752/4516/25
Провадження №: 3/752/2525/25
05.09.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносно ОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 місце реєстрації - АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
01.02.2025 о 23:45 водій ОСОБА_1 по вул. М. Грінченка, 12, у м. Києві керував транспортним засобом Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 236637 від 02.02.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- картка обліку адміністративного правопорушення;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху;
- дані щодо водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_2 з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України “АРМОР»;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, момент відмови від проходження огляду, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання. З відеозаписів вбачається, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено за порушення Правил дорожнього руху, у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, вказано йому на необхідність проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та/або у медичному закладу у лікаря-нарколога. Він проходження огляду водій відмовився, при цьому, тривалий час затягував процедуру огляду.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за відповідним викликом. Зазначений протокол ОСОБА_1 підписувати відмовився, про що у протоколі міститься відповідна відмітка, так само відмовився від отримання копії протоколу.
Установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
07.04.2025 через канцелярію суду було подано клопотання адвокатом Софиною Ігорем Володимировичем про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 21.05.2025. Адвокату було забезпечено реалізацію права на ознайомлення з матеріалами справи.
21.05.2025 через офіційну електронну пошту суду адвокат Софина І.В. надіслав клопотання про відкладення у зв'язку із участю адвоката в іншій справі поза межами міста Києва та судове засідання було відкладено на 11.06.2025.
22.05.2025 через офіційну електронну пошту суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про припинення повноважень представника - адвоката Софини І.В.
10.06.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із розірванням договору із адвокатом Софиною І.В. та необхідністю належної підготовки до розгляду справи.
14.07.2025 в черговий раз від Селівона О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було призначено на 16.07.2025 у зв'язку з робочим відрядженням.
12.08.2025 через офіційну електронну скриньку суду надійшло клопотання про відкладення від ОСОБА_1 з тих самих підстав.
04.09.2025 через канцелярію суду надійшло чергове клопотання про відкладення з тих самих підстав, що і попередні.
При цьому, сам ОСОБА_1 жодного разу до суду не прибув та документи, які б стверджували поважність причин неявки до суду не подав.
У задоволенні чергового клопотання про відкладення розгляду справи судом (суддею) було відмовлено, адже розцінено неодноразово заявлені клопотання ОСОБА_1 як недобросовісно створювані учасником перепони для руху справи, та зловживання процесуальними правами, зважаючи на таке.
Принцип добросовісності є загальноправовим принципом, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Складовими цього принципу є заборона зловживання процесуальними правами, необхідність добросовісного виконання процесуальних обов'язків; процесуальний естопель або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium); заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (введення суду в оману, використання втрачених процесуальних можливостей).
Зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У ст. 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів» у ст. 2, 6, 48 визначає, що правосуддя в України здійснюється на засадах верховенства права.
Згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі “Смірнов проти України» заява № 3655/02, п. 41 “Пономарьов проти України» заява № 3236/03).
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення у справі “Красношапка проти України» від 30.11.2006).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Подія адміністративного правопорушення мала місце 01.02.2025, розгляд справи в неодноразово відкладався з метою реалізації процесуальних права та інтересів як особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, і такі відкладення були неодноразовими та кожного разу - суттєво відтерміновано у часі, за яких ОСОБА_1 до суду не прибув, не скористався правовою допомогою.
На переконання суду (судді) після складання протоколу про адміністративне правопорушення 02.02.2025 ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами та реалізувати обов'язки, у тому числі залучити іншого захисника, який здатен належним чином виконувати умови договору про надання правової допомоги, реально здійснювати захист.
За таких умов, поведінка ОСОБА_1 не може бути розцінена як добросовісна, а численні клопотання про відкладення розгляду справи відхиляються.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, та наявні докази у сукупності з відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Підстав для повернення протоколів про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 33-35, 40-1, 124, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко