справа № 492/624/23
провадження № 2/492/61/25
про повернення заяви про збільшення розміру позовних вимог
09 вересня 2025 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
розглянувши питання прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації, -
встановила:
В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації.
28 серпня 2025 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, зі змісту якої вбачається, що позивач просить визнати спільною сумісною власністю сторін: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , площею 72 кв. м. у тому числі: літня кухня - «Б», сарай - «В», сарай «Г», вбиральня - «Д», сарай - «Е», дворові споруди № НОМЕР_1 , споруди № 1 та залишені в приватну власність зведені побудови відповідно до рішення виконавчого комітету Павловської сільської ради № 36 від 05 грудня 2011 року: а - навіс літній площею 4.40 кв. м.; б - навіс літній площею 7.00 кв. м.; В - сарай переобладнаний в літню кухню площею 19.20 кв. м.; Ж - гараж літній площею 21, 40 кв. м.; з - сарай літній площею 24.10 кв. м.; з - навіс площею 15.40 кв. м.; и - сарай літній площею 15.20 кв. м.; земельну ділянку кадастровий номер 5120485200;02:001:0249, площею 1816 кв. м. за адресою вказаного житлового будинку та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини майна в розмірі 111262,00 грн. і судові витрати
Вказана заява про уточнення позовних вимог згідно Реєстру вхідної кореспонденції передана головуючому судді Гусєвій Н.Д. 08 вересня 2025 року.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про уточнення позовних вимог, дослідивши матеріали цивільної справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 1, частиною 2 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до пункту 3, пункту 6 частини 1 статті 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви щодо питань, які виникають під час судового розгляду; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно із пунктом 6, пунктом 7 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За приписами частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень частини 2 статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 ЦПК України: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, а також вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.
Згідно із частиною 3 статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20 та від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження N 61-9545сво21) вказано, що: «процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 червня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, відповідно до змісту якої позивач просив суд визнати спільною сумісною власністю сторін нерухоме майно у вигляді житлового будинку та рухоме майно, а також з відповідачки на користь позивача стягнути грошову компенсацію вартості частини спільного сумісного майна у розмірі 121500,00 грн.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 12 вересня 2023 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито, її розгляд визначено у порядку загального позовного провадження.
08 травня 2024 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог, відповідно до змісту якої зменшив суму грошової компенсації вартості частини спільного сумісного майна до 113762,00 грн.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 09 травня 2024 року прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог.
03 квітня 2025 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої просив суд визнати спільною сумісною власністю сторін нерухомого майно, а також стягнути з відповідачки на користь позивача грошову компенсацію вартості частини спільного сумісного майна в розмірі 121500,00 грн.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 04 квітня 2025 року прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 14 травня 2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
Розгляд справи по суті було призначено у судовому засіданні на 09 год. 30 хв. 13 червня 2025 року.
28 серпня 2025 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, з якої вбачається, що позивач просить суд визнати спільною сумісною власністю нерухомого майна у вигляді житлового будинку, земельної ділянки та стягнути з відповідачки на користь позивача грошову компенсацію вартості частини спільного сумісного майна.
Судом встановлено, що до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, з якої вбачається, що позивач збільшив розміру позовних вимог в порушення статті 49 ЦПК України, оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог надійшла до суду після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, що є перешкодою у її прийнятті.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в порушення вимог статті 49 ЦПК України, тобто коли закінчено підготовче засідання та розгляд справи по суті уже розпочався, суд дійшов висновку, що вказана заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 43, 44, 49, 258-260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановила:
Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії наявної ухвали суду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.