Справа № 588/1128/25
провадження № 2/588/504/25
16 вересня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючий суддя Лебедь О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ноздріної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Зміст позовних вимог
ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у червні 2025 року звернулося до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 10.03.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 597201902 у формі електронного документа із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов даного кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 7500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом перерахування коштів на банківську карту.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу за №28/1118-01, строк дії якого закінчився 28.11.2019 та в подальшому продовжувався шляхом укладення додаткових угод.
27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладеного договір факторингу № 27/0524-01 відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 .
14.03.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладеного договір факторингу №140325-У, відповідно до якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 .
Станом на дату звернення з позовом до ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 38244,08 грн, яка складається з наступного: заборгованості по кредиту в розмірі 7499,25 грн; заборгованість по несплаченим процентам у розмірі 30744,83 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 597201902 від 10.03.2023 в розмірі 38244,08 грн, сплачений судовий збір у сумі 2442,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судовий розгляд на 31.07.2025
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у позовній заяві зазначив, що просить провести розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
У зв'язку з першою неявкою відповідача протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 16.09.2025.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але у судове засідання повторно не з'явився та не повідомив про причини неявки і не подав відзив.
Згідно вимог частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд визнав за можливе провести розгляд справи без участі сторін та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням частини 2 статті 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані зі спорами про виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором, позов підлягає задоволенню.
Фактичні обставини, установлені судом та мотиви суду
Судом установлено, що 10.03.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №597201902, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 7500,00 грн орієнтовна дата повернення якого 09.04.2023 (дисконтний період) з умовою сплати відсотків у розмірі 1,02% за кожен день протягом вказаного періоду. Також сторони погодили, що в разі продовження користування коштами після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови договору щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються з дати надання кредиту та застосовуються правила нарахування відсотків за базовою процентною ставкою у розмірі 2,98% на день від суми кредиту за кожен день користування коштами протягом дисконтного періоду. З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти в розмірі 2,98 % на день від суми кредиту за кожен день користування коштами до моменту фактичного повернення всієї суми кредиту (а.с. 34зв.-42).
Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні мови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом із тим, суд не приймає як складову частину кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачем паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ», оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20.
Відтак, зміст укладеного сторонами договору та умови кредитування відображені в договорі кредитної лінії № 597201902, який підписав ОСОБА_1 10.03.2023.
На виконання умов вказаного договору позичальнику ОСОБА_1 10.03.2023 було перераховано 7500,00 грн, що підтверджується квитанцією № 825a89a6-b13e-45a4-bb2a-e10acd77f570 від 10.03.2023 (а.с. 8).
Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало та надало відповідачу кредит.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу за №28/1118-01 до якого в подальшому були укладені додаткові угоди: від 28.11.2019 № 19, від 31.12.2020 за № 26 та від 31.12.2021 за 27, 31.12.2022 № 31, від 31.12.2023 № 32 відповідно до яких, а також витягу з реєстру прав вимоги від 22.06.2021 за № 139 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги за кредитним договором № 597201902 від 10.03.2023 у сумі 19471,76 грн (а.с. 73, 74,75-78, 80, 81-84).
27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладеного договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги № 1 від 27.05.2024, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 597201902 від 10.03.2023 на суму 30744,83 грн (а.с. 61-62, 65-68).
14.03.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладеного договір факторингу № 140325-У, відповідно до якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників від 14.03.2025, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 597201902 від 10.03.2023 на суму 30744,83 грн (а.с. 54-55, 56-59).
Клопотання позивача про витребування доказів на підтвердження зарахування коштів суд залишив без задоволення, оскільки цей факт відповідачем не заперечувався.
Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 597201902, що був укладений 10.03.2023 між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Статтею 625 ЦК України встановлено,що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість розмір якої, згідно розрахунку позивача, станом на 05.04.2025 складає 38244,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7499,25 грн; заборгованість за нарахованими процентами 30744,83 грн (а.с. 48).
Суд погоджується із вказаним розрахунком, оскільки він узгоджується з умовами кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано.
Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати
Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги судом задоволені повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Що стосується вимоги про стягнення 7000,00 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд враховує таке.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та(або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник позивача ОСОБА_2 у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір про надання правничої допомоги №17/03/05-02 від 17.03.2025; додаткову угоду № 2 до Договору про надання правничої допомоги №17/03/05-02 від 17.03.2025, акт прийому-передачі наданих послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 43, 44-45, 46-47).
Указані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 7000,00 грн.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.
Суд вважає, що вартість правничих послуг є завищеною, оскільки дана справа незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів пов'язаних зі стягненням кредитної заборгованості, тому її складання не вимагає значного часу.
Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до суми 3000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Керуючись ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 597201902 від 10 березня 2023 в розмірі 38244 (тридцять вісім тисяч двісті сорок чотири) грн 08 коп, судові витрати у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4 літера А, офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.В. Лебедь