ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/7519/25
№ провадження 2/646/3919/2025
16.09.25 місто Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» в особі представника Кашіна Владислава Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» в особі представника Кашіна В. М. до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість у сумі 14 309,67 гривень, яка складається з: 6 975,87 гривень - за надані послуги з централізованого водопостачання за перод з 01.06.2019 по 31.05.2025; 5 047,44 гривень - за надані послуги з централізованого водовідведення за перод з 01.06.2019 по 31.05.2025; 1 066,68 гривень - за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.05.2025; 598,32 гривень - за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.06.2022 по 31.05.2025; 621,36 гривень - за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 31.05.2025.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.
Згідно із частинами першою та третьою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною першою статті 47 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, а також юридичні особи.
Відповідно до частини третьої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України представником в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою та третьою статті 62 Цивільного процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної чи юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 по справа № 303/4297/20) зазначено, що самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Відповідно до частини сьомої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до частини третьої статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають.
З матеріалів справи убачається, що заява підписана представником Комунального підприємства «Харківводоканал» Кашіним В. М.
На підтвердження повноважень представника до заяви додано довіреність у порядку передоручення від 13.06.2025 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Суд зауважує, що довіреність у порядку передоручення від 13.06.2025, яка додана до позовної заяви на підтвердження повноважень представника Комунального підприємства «Харківводоканал» не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо належної форми та змісту довіреності юридичної особи, як письмового документа.
Відповідно до частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно із частиною другою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом долучення до позовної заяви належних та достатніх доказів на підтвердження повноважень представника позивача.
Керуючись частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» в особі представника Кашіна Владислава Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків: долучення до позовної заяви належних та достатніх доказів на підтвердження повноважень представника позивача.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
Суд попереджає, що у разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Іщенко