Рішення від 10.09.2025 по справі 646/5153/25

Справа № 646/5153/25

Провадження № 2/646/3110/2025

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.25 м. Харків

Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ «АКЦЕНТ-БАНК» Шкапенко О.В. звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 36695,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК». 10.03.2020 року, будучи клієнтом АТ «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 уклав з АТ «АКЦЕНТ-БАНК» кредитний договір №A3H7CT15510854133, щодо надання останньому кредиту в розмірі 45000,00 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Станом на 02.06.2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за даним кредитним договором складає в загальному розмірі 36695,02 грн.

Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 19.06.2025 провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи провести без його участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, у тому числі шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі "Судова влада України", причини неявки суду невідомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 282-284 ЦПК України.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

10.03.2020 року, будучи клієнтом АТ «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 уклав з АТ «АКЦЕНТ-БАНК» кредитний договір №A3H7CT15510854133, щодо надання останньому кредиту в розмірі 45000,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п.п. 3-5 Кредитного договору (заяви клієнта, далі - кредитний договір), сума кредиту: 45000,00 грн на придбання товару/здійснення платежу/оплати послуг, строк кредиту - 36 місяців. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75.00% річних. Відповідно до п. 7 Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн.

Станом на 02.06.2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за даним кредитним договором № A3H7CT15510854133 складає в загальному розмірі 36695,02 грн, яка складається з: 20826,31 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 15868,71 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, це випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань відповідач ОСОБА_1 станом на 02.06.2025 року має заборгованість за кредитним договором №A3H7CT15510854133, що складає в загальному розмірі 36695,02 грн, яка складається з: 20826,31 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 15868,71 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем, а випискою за договором за період 10.03.2020 року -01.06.2025 року, підтверджується, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів та судових витрат цілком обґрунтованим, та таким, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

Крім того, відповідачем розрахунок заборгованості не спростований та не надано суду жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку. Належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача щодо укладення кредитного договору, наявності заборгованості та її розміру, суду не надано.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, а саме - необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №A3H7CT15510854133 від 10.03.2020 року у розмірі 36695,02 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором №A3H7CT15510854133 від 10.03.2020 року у розмірі 36695 (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080), судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.Є. Серпутько

Попередній документ
130253270
Наступний документ
130253272
Інформація про рішення:
№ рішення: 130253271
№ справи: 646/5153/25
Дата рішення: 10.09.2025
Дата публікації: 18.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.09.2025)
Дата надходження: 02.06.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
22.07.2025 14:45 Червонозаводський районний суд м.Харкова
05.08.2025 15:00 Червонозаводський районний суд м.Харкова
10.09.2025 15:00 Червонозаводський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
СЕРПУТЬКО ДМИТРО ЄВГЕНОВИЧ
суддя-доповідач:
СЕРПУТЬКО ДМИТРО ЄВГЕНОВИЧ
відповідач:
Гарний Сергій Павлович
позивач:
АТ "АКЦЕНТ-БАНК"
представник позивача:
Шкапенко Олександр Віталійович