Справа № 645/6303/25
Провадження № 2-о/645/144/25
про залишення заяви без руху
16 вересня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі судді Алтухової О.Ю., перевіривши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,-
ОСОБА_1 звернулась до суду через підсистему «Електронний суд» з заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, в якій просить встановити факт народження дитини ОСОБА_2 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Луганськ; мати - ОСОБА_1 , 1989 р.н., громадянка України, батько - ОСОБА_3 , 1991 р.н., громадянин України.
Відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При відкритті провадження у справі, суддя перевіряє заяву на дотримання її форми та змісту вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а також у справах окремого провадження - вимогам розділу ІV ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Як визначено у ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно з положеннями ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Частиною 1 статті 144 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. ст.145-147 СК України ім'я дитини визначається за згодою батьків. Ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. По батькові дитини визначається за іменем батька.
Згідно ч. 3 ст. 317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
У поданій заяві заявниця просить встановити факт народження дитини: ОСОБА_2 народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ; мати - ОСОБА_1 , 1989 р.н., громадянка України, батько - ОСОБА_3 , 1991 р.н., громадянин України.
При цьому, у матеріалах заяви, зокрема, медичному свідоцтві, яким заявниця підтверджує факт народження дитини, відомості про батька відсутні.
Окрім того, батька - ОСОБА_3 , 1991 р.н., як заінтересовану особу, заявницею у заяві не зазначено, а у заяві та доданих до неї документах відсутні відомості про ОСОБА_3 , у відповідності до п. 2 ч.3 ст.175 ЦПК України.
У прохальній частині заяви заявницею також не повно вказано ідентифікуючі дані батьків.
Для усунення недоліків заяви заявниці необхідно визначити коло учасників справи визначивши батька дитини у якості заінтересованої особи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема, повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб), його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Окрім того, заява не містить відомостей про те чи перебували батьки дитини в зареєстрованому шлюбі, та якщо так, то до заяви не додано документ, що підтверджує вказану обставину. Якщо ні, то відсутні дані про згоду ОСОБА_3 , 1991 р.н., як батька дитини, на встановлення даного факту у судовому порядку.
У зв'язку з чим заявниці рекомендовано додати до матеріалів справи належним чином засвідчених відомостей про укладення шлюбу, перебування у шлюбі чи згода батька на встановлення факту народження дитини.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в редакції Закону від 21.04.2022 р. № 2217-ІХ, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 за № 52/5 (далі - Правила) підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.09.2020 за № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.09.2020 за №953/35236; б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 за №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 за № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження, дані про дату і місце народження дитини зазначають відповідно до рішення суду (п. 4 Глави 1 Розділу ІІІ Правил).
Державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п'ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил (п. 8 Глави 1 Розділу ІІІ Правил).
Водночас, Верховний Суд України у своєму листі від 01.01.2012 року вказує також на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Проте, відповідний органі ДРАЦС заявницею, у якості заінтересованої особи також не визначений.
Для усунення недоліків заяви заявниці необхідно визначити в заяві в якості заінтересованої особи орган ДРАЦС. Відомості стосовно заінтересованої особи внести у відповідності до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України.
Окрім того, відповідно до вимог ч.ч. 1,4,5 ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За положеннями абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 та Порядком пересилання відправлень «Укрпошта Документи», затверджений Наказом АТ «Укрпошта» від 19.08.2021 № 135 (зі змінами).
Верховний Суд у постанові від 17.08.2023 по справі №296/1532/21 зазначив, що відповідно до ч.7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі № 914/1955/17).
Таким чином, при визначенні у заяві про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України заінтересованих осіб, звертаючись до суду через підсистему «Електронний суд» до заяви, на виконання ст.ст. 14,43 ЦПК України, повинні бути долучені докази, що підтверджують надсилання учасникам справи заяви з доданими до неї документами у паперовій формі засобами поштового зв'язку з описом вкладення, або з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом надсилання до електронного кабінету з наданням суду доказів направлення.
Відповідно до п.п.8-10 ч. 3 ст.175 ЦПК України, окрім зазначено вище, позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України не містить: чіткого переліку документів, що додаються до заяви, зазначення щодо наявності у заявниці оригіналів долучених до заяви доказів, щодо розрахунку суми судових витрат, які заявниця понесла, або які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, щодо підтвердження заявниці про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Для усунення недоліків заяви заявниці, на виконання вимог ч. 3 ст.175 ЦПК України, необхідно вказати у заяві чіткий перелік документів, що додаються до заяви, відомості щодо наявності у заявниці оригіналів долучених до заяви доказів, відомості щодо розрахунку суми судових витрат, які заявниця понесла, або які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, та підтвердження заявниці про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заявниця відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ЦПК України та зазначені в ухвалі суду, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявниця не усунить недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст.ст. 14, 43, 175, 177, 185, 260, 261, 315, 318 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - залишити без руху.
Установити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків заяви у вказаний строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Роз'яснити, що заява на усунення недоліків позовної заяви повинна відповідати вимогам ст.183 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.Ю. Алтухова