Справа № 634/890/25
Провадження № 2/634/347/25
"16" вересня 2025 р. сел. Сахновщина Харківської області
Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., розглянувши заяву в.о. керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ТОВ «Вера», Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
встановив:
03.09.2025 року до Сахновщинського районного суду Харківської області надійшла позовна заява керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ТОВ «Вера», Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 05.09.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 12.09.2025 року вказану позовну заяву повторно залишено без руху.
15.09.2025 року, до відкриття провадження у справі, на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій в.о. керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6324886500:02:000:0460 загальною площею 2,0000 га, розташовану на території Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 , шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об'єднання та вчинення інших реєстраційних дій до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування клопотання зазначив, що Берестинською окружною прокуратурою Харківської області подано позов в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 , ТОВ «Вера», ГУ Держгеокадастру у Харківській області про витребування земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди землі.
Встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області №8134-СГ від 08.11.2018 про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадян для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6324886500:02:000:0460 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Тавежнянської сільської ради Сахновщинського району (нині Берестинський район) Харківської області. Відомості про право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Ковтун Л.О. 08.12.2018 за №44526874 (номер відомостей про речове право 29367403). В подальшому, згідно даних з Реєстру, ОСОБА_2 відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором-купівлі продажу від №2517 від 26.12.2018 (номер відомостей про речове право 29664901, дата державної реєстрації 26.12.2018).
Окрім цього, опрацюванням даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) також встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області №14415-СГ від 13.12.2016 про передачу земельної ділянки у власність - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 632485500:07:000:0970 площею 2,0 та із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства , розташовану за межами населених пунктів Старовірівської сільської ради Нововодолазького району (нині Берестинський район) Харківської області. Відомості про право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О. 09.03.2017 за №34190020. В подальшому, згідно даних з Реєстру, ОСОБА_2 відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором-купівлі продажу від №946 від 21.04.2017.
Зазначене підтверджує, що ОСОБА_2 на час отримання земельної ділянки (наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області №8134-СГ від 08.11.2018) незаконно, повторно використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області №14415-СГ від 13.12.2016).
Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_2 при зверненні в 2018 році до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою приховав факт, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Як зазначалося вище, згідно даних з Реєстру встановлено, що на теперішній час власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6324886500:02:000:0460 площею 2,0 га на підставі договору купівлі-продажу №2517 від 26.12.2018 є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
10.05.2019 ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6324886500:02:000:0460 передано в оренду ТОВ «Вера» (код ЄДРПОУ 32081049) строком до 28.05.2026.
28.05.2019 сектором державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області проведено державну реєстрацію права оренди ТОВ «Вера» на вищевказану земельну ділянку (номер запису про інше речове право 31822615).
Тому, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.
Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним.
Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимогі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Предметом спору в даній позовні заяві є витребування земельної ділянки, яка, як вважає прокурор у справі, вибули з комунальної власності поза волею територіальної громади.
Надані прокурором, який діє в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом підтверджують обставини, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6324886500:02:000:0460 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за межами населених пунктів Старовірівської сільської ради Нововодолазького району (нині Берестинський район) Харківської області.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном, а тому приймаючи до уваги предмет спору, суд вважає вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження на земельну ділянку з кадастровим номером 6324886500:02:000:0460 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Старовірівської сільської ради Нововодолазького району (нині Берестинський район) Харківської області до вирішення справи по суті, є співмірними із заявленими позовними вимогами, тому вважає за необхідне до розгляду справи по суті накласти заборону відчуження (вчинення будь-яких реєстраційних дій) на вказану земельну ділянку, тому заява прокурора про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат судом буде вирішуватись при ухваленні відповідного судового рішення по даній справі.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву в.о. керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6324886500:02:000:0460 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Старовірівської сільської ради Нововодолазького району (нині Берестинський район) Харківської області, яка на праві власності належать ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Копію ухвали направити, для негайного виконання, заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову та відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу про забезпечення позову може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її з дня її проголошення.
Суддя: