Справа № 632/1197/25
провадження № 1-кп/632/169/25
12 вересня 2025 року місто Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
12 вересня 2025 року прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , строк якого спливає 14 вересня 2025 року.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Також прокурор вказав, що підставою для продовження строку цього запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , з урахуванням даних про особу обвинуваченого, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду; незаконного впливу на потерпілу та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, які ґрунтуються на тому, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду; впливати на потерпілу і свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчинених кримінальних протиправних дій, у яких він обвинувачується, а також того, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного прокурор вважає, що ризики про які йдеться вище, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не має міцних соціальних зв'язків, є реальними і їх ступінь на даний час не зменшився.
Крім того, прокурор зазначив, що наведені ризики, та той факт, що обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень, вказують на те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, не зменшить до прийнятного рівень наведених ризиків.
У судовому засіданні прокурор подане ним клопотання підтримав, однак зазначив, що підставою для продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років та наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Разом із цим прокурор не наполягав на наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК Україні, оскільки потерпіла вже допитана судом, а показання свідків не включені до обсягу доказів, що підлягають дослідженню.
Водночас прокурор вважає, що наявні ризики не зменшилися і їм, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його репутацію та спосіб життя, можливо запобігти тільки шляхом застосування до ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Заслухавши позицію сторони обвинувачення та позицію сторони захисту, дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження в межах питання, що вирішується, суд доходить наступного.
Так, ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України», зазначено, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором ризики, зокрема: ризик переховування від суду і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, встановлено наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор.
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, про яке зазначено у клопотанні прокурора та реєстрі матеріалів досудового розслідування, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк від семи до п'ятнадцяти років, суд вважає, що за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності, а тому продовжує щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
При цьому, суд відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят днів, тобто по 10 листопада 2025 року, включно, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику і прокурору негайно після її оголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя:ОСОБА_1