Справа № 643/6117/25
Провадження № 2-а/643/106/25
16.09.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засідання Ісоєва К.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (позивач) просить скасувати постанову № № 01/2788 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12.04.2025 (Постанова), винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що згідно з Постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення вимог абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1 та п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 20 та п. 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий порядок», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за № 560. Позивач вважає, що вказана Постанова винесена незаконно з огляду на наступне. У Постанові вказано, що позивач не з'явився за викликом у строк, зазначений у отриманій ним повістці, до відповідача. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не враховувалися і не досліджувалися, тому на позивача було накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. В протоколі № 01/2716 від 09.04.2025 було встановлено факт порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, було зазначено, що позивач без поважних на те причин не з'явився за викликом у строк, вказаний у повістці, але не вказано і не надано доказів направлення повістки за адресою позивача, не надано доказів вручення позивачу повістки, відсутня сама повістка, поштовий конверт. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення повістки, немає поштового конверту, немає належно оформленої повістки. Відповідно до протоколу позивача викликали на розгляд справи про адміністративне правопорушення на 10-00 год. 12.04.2025. Позивач перебуває на обліку з 15.07.2024, відповідно до Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного. Крім того, має дитину, яку виховує, з інвалідністю, віком до 18 років та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на строк до 13.03.2026. Крім того, представники відповідача не надали змоги позивачу ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, не надали до огляду повістку і інші документи, не взято до уваги, що позивач неодноразово проходив військово - лікарську комісію, оновив свої дані через «Резерв+».
Представник відповідача надав відзив, згідно з яким просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування посилався на законність дій працівників відповідача під час винесення Постанови, у зв'язку з чим вважав її законною та обґрунтованою.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, викликався до суду належним чином. Ураховуючи ту обставину, що участь у судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, а також ту обставину, що відповідач висловив свою позицію по суті позовних вимог, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 06.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст. 262, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, без повідомлення сторін.
Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 07.07.2025 призначено адміністративну справу до розгляду в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.
Основні обставини, встановлені судом, та докази, на підставі яких вони встановлені
09.04.2025 відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 01/2716, відповідно до якого позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за таких обставин. Під час дії воєнного стану в Україні, продовженого на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженого Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ та продовження проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 № 741/2024, затвердженого Законом України від 23.07.2024 № 4025-ІХ, позивач, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєчасно не з'явився за повісткою № 2004074, надісланою засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням № 0610224155983, яке повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», на підставі чого ІНФОРМАЦІЯ_5 було сформовано звернення № Е1351126 від 05.02.2025 до ХРУП № 2 ГУНПУ в Харківській області про розшук та доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 з метою складання адміністративного протоколу про правопорушення за ст. 210-1 КУпАП з внесенням відповідних даних до ЄДРПВР «Оберіг» про розшук. 07.04.2025 співробітниками НПУ в Київській області ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де йому виписали повістку № 5 від 07.04.2025, де прописано, що ОСОБА_1 належить з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 09.04.2025 для уточнення даних. ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», п. 1 та п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 20 та п. 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». В Графі «Пояснення і зауваження» вказаного протоколу позивач зазначив, що він не з'явився за повісткою до ТЦК № НОМЕР_1 , оскільки не був належним чином повідомлений про її вручення. Повістку особисто не отримував, повістка була відправлена до «Укрпошти», про що позивач дізнався після затримання.
12.04.2025 ТВО нач. ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно позивача виніс оскаржувану Постанову, згідно з якою на позивача накладено штраф у сумі 17000,00 грн. У Постанові зазначено, що під час дії воєнного стану в Україні, продовженого на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженого Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ та продовження проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 № 741/2024, затвердженого Законом України від 23.07.2024 № 4025-ІХ, позивач, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з'явився за повісткою, надісланою засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням № 0610224155983 від 16.01.2025, яке повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та відповідно до п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за № 560, вважається належним чином врученою. Таким чином, позивач порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», п. 1 та п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 20 та п. 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за № 560.
Позивач є військовозобов'язаним, склад рядовий, військове звання - солдат, що підтверджується Тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного від 15.07.2024.
Згідно Довідки № 272718366 від 17.03.2025, позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, на строк до 13.03.2026.
Згідно даних історії повісток, наданих відповідачем, 15.01.2025 було створено повістку № 2004074 щодо явки позивача до відповідача 02.02.2025, метод доставки - «Доставка УкрПоштою».
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) місце, день і час явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Відповідно до п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560) під час мобілізації громадяни викликаються з метою:
1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
2) до відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ: проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п. 82 Правил надання поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Позиція суду
На підтвердження належного виклику позивача до відповідача згідно з повісткою № 2004074 від 15.01.2025, відповідач надав суду документ без назви, в якому, як вбачається, відображена історія повісток на ім'я позивача. Копія вказаного документа завірена підписом представника відповідача та скріплена печаткою відповідача. Разом з тим суд констатує, що сам документ (оригінал) не містить даних щодо його підпису будь-якою особою та скріплення печаткою відповідача - підпис та печатка на ньому наявні виключно в контексті завірення копії. У вказаному документі міститься посилання на повістку № 2004074, створену 15.01.2025.
Будь-яких доказів того, що повістка, посилання на створення якої міститься у вказаному вище документі, дійсно була створена та передана органам поштового зв'язку, суду не надано.
Так, відповідач не надав суду ані копію повістки, яка була направлена позивачу, ані копію рекомендованого повідомлення про вручення вказаного поштового відправлення з відміткою про результати його вручення, ані будь-якого іншого документу з відмітками АТ «Укрпошта», які б підтверджували факт направлення позивачу засобами поштового зв'язку повістки про виклик до відповідача.
Фактично єдиним доказом, який відповідач надав суду на підтвердження виклику позивача до відповідача, є вказаний вище документ з історією повісток, який, як вбачається, сформований самим відповідачем - адже будь-яких даних відносно того, яка особа (орган) сформувала вказаний документ, за якою типовою формою тощо, зазначений документ на містить. Єдиний підпис на вказаному документі - це підпис, яким засвідчується його відповідність оригіналу.
Зазначений документ з історією повісток суд, за відсутності будь-яких вказаних вище документів з відмітками АТ «Укрпошта», не може визнати належним та допустимим доказом на підтвердження направлення повістки позивачу засобами поштового зв'язку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведений факт належного виклику позивача до відповідача, та, відповідно, не доведено виникнення у позивача обов'язку з'явитись до відповідача за викликом у вказану відповідачем дату.
Ураховуючи наведене, відповідачем не доведений факт порушення позивачем правил військового обліку (неявки до відповідача на підставі повістки), який був підставою для винесення оскаржуваної Постанови.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77, п. 1 ч. 4 ст. 162 КАС не доведено, шляхом надання суду належних та допустимих доказів, наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях позивача, тобто не доведено правомірність оскаржуваної Постанови.
У зв'язку з наведеним суд задовольняє позовні вимоги, скасовує Постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи підстави, з яких суд задовольняє позов, а також вказану вище практику Європейського суду з прав людини, суд не вбачає необхідності надавати оцінку по суті іншим доводам позивача та відповідача і наданим ними доказам.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 72-77, 241-246, 286, 293 КАС України
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 01/2788 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12.04.2025, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Крівцов