Справа № 643/11210/24
Провадження № 2/643/705/25
13.08.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Замікули Б.С.,
за участю секретаря судового засідання - Каратаєвої Я.В.,
представника позивача - Омельченка Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «А-Банк», в інтересах якого діє адвокат Шкапенко О.В., звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.03.2022 у розмірі 60636,96 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви № б/н від 21.03.2022, приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки. Як наслідок, відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Також основні умови кредитування доведені відповідачеві шляхом підписання останнім паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». При укладанні договору сторони керувалися положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим станом на 12.09.2024 виникла заборгованість у розмірі 60636,96 грн, яка складається: 49994,83 грн - заборгованість за кредитом, 10642,13 грн - заборгованість за відсотками, 0,00 грн. - штраф.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07.10.2024 прийнято позовну заяву АТ «А-Банк» до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті.
21.10.2024 відповідач надіслала до суду заперечення проти позову.
Ухвалою суду від 07.11.2024 відмовлено у прийнятті до розгляду відзиву на позов, який поіменований «заперечення при позову».
15.11.2024 відповідач надіслала до суду заперечення проти позову. Доводи вказаних заперечень зводяться до того, що відповідач не заперечує заборгованість перед банком, погашала вказаний борг, однак у зв'язку з блокуванням рахунку немає можливості поповнювати картку та погасити заборгованість перед банком. До заперечень долучила скрін-шоти листування з представниками банку у месенджері. Також повідомила, що наразі перебуває закордоном.
09.12.2024 відповідач надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
11.12.2024 представник позивача надіслав до суду заперечення проти відзиву. Зазначив, що боржник користувався кредитом, підписав анкети-заяви підтвердив факт ознайомленння з Умовами та правилами надання банківських послуг. Вказав, що до матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка. Відтак, просив позовні вимоги задовольнити.
18.06.2025 представник позивача надіслав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що відповідачем було перевищено суму допустимого затвердженого ліміту на зарахування коштів на свою картку, у зв'язку з чим відповідачу направлено повідомлення з проханням щодо надання документів на підтвердження джерела надходження даних коштів, яке відповідачем було проігноровано. На підставі зазначеного відповідачу обмежено картку на проведення операцій щодо її поповнення через пряме поповнення рахунку без використання картки. Додатково вказав, що відповідачу було роз'яснено про можливість погашення заборгованості за реквізитами банківського рахунку.
Зважаючи на позицію відповідача, розгляд справи відкладався з метою надання часу сторонам врегулювати спір добровільно.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Просив врахувати позицію, викладену у запереченнях та додаткових поясненнях.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, приходить до наступного.
Із наданих до позовної заяви копій документів судом встановлено, що 21.03.2022 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», в якій підтвердила, що ця заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг є договором про надання банківських послуг.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.03.2022 , укладеного між «А-Банком» та ОСОБА_1 станом на 12.09.2024, розмір заборгованості становить 60636,96 грн., яка складається з: 49994,83 грн. - заборгованість за кредитом; 10642,13 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - штраф.
Згідно довідки за картами від 12.09.2024 встановлено, що відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки:
-№ НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2028 року;
-№ НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року;
З довідки за лімітами від 21.03.2022 встановлено, що за кредитним договором № б/н від 21.03.2022 відповідачу встановлювався кредитний ліміт: 12.06.2022 у розмірі 20000 грн, який у подальшому неодноразово змінювався.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 626, 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як визначено Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч. 1 ст. 6 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За правилами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ході судового розгляду відповідач не спростував як самого факту користування кредитними коштами, так і правильності розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Доводи відповідача в частині блокування картки для її поповнення спростовуються додатковими поясненнями позивача, в яких він зазначив про можливість поповнення поточного рахунку за його номером. Водночас упродовж розгляду справи відповідач не була позбавлена можливості врегулювати заборгованість, з урахуванням встановлених обмежень на здійснення операцій та запропонованого позивачем способу внесення коштів на власний рахунок.
При ухваленні рішення у цій справі судом враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц, в якому зазначено, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, оскільки підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Правилами ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Положенням ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене, суд доходить висновку, що заявлені АТ «А-Банк» позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно згідно вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 76, 81, 141, 264, 265, 279-283 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.03.2022 у розмірі 60636,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження:
49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 15.09.2025.
Суддя Б.С. Замікула