Справа № 629/5500/25
Провадження № 1-кс/629/1510/25
16 вересня 2025 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана ОСОБА_4 від 11.09.2025,
Представник заявника - адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із зазначеною скаргою, в якій просить скасувати постанову про часткове задоволення клопотання від 11.09.2025; зобов'язати старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 надати в повному обсязі для ознайомлення усі матеріали досудового розслідування кримінального провадження №42025222120000025 від 02.05.2025 за ч.3 ст.368 КК України за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Зазначив, що в провадженні старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана ОСОБА_4 знаходиться кримінальне провадження №42025222120000025 від 02.05.2025 за ч.3 ст.368 КК України за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_6 09.09.2025 захисником підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 старшому слідчому СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. 11.09.2025 на електронну пошту адвоката ОСОБА_5 надійшла постанова про часткове задоволення клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 11.09.2025. Обґрунтовуючи часткове задоволення клопотання слідчий послався на те, що на даному етапі проведення досудового розслідування, є підстави вважати, що ознайомлення з іншими наявними матеріалами кримінального провадження, може зашкодити досудовому розслідуванню. Аргументування слідчим своєї позиції не витримує жодної критики, адже слідчим взагалі не зазначено, яким саме чином ознайомлення з матеріалами кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. З позиції слідчого щодо часткового задоволення клопотання можливо зробити лише один висновок, що слідчому невигідно надавати усі матеріали кримінального провадження для ознайомлення стороні захисту, адже, це може призвести до активних дій зі сторони захисника та обвинувачення щодо спростування позиції сторони обвинувачення щодо належності та допустимості доказів, зібраних під час досудового розслідування та подальшого скасування повідомлення про підозру та закриття кримінального провадження. Частково задовольняючи клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, слідчий порушує право підозрюваного знайомитись з матеріалами кримінального провадження, що, в подальшому, призводить до порушення права на захист та неможливості формування своєї позиції при здійсненні захисту.
Заявник ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 до суду не з'явились, від представника надійшла заява про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав, просив задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні скарги просив відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддявважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділомЛозівського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 42025222120000025 від 02.05.2025 року, за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого з клопотанням про надання матеріалів кримінального провадження № 42025222120000025 від 02.05.2025 для ознайомлення.
Постановою старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 від 11.09.2025 частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_5 , зазначено, що ОСОБА_3 разом з клопотанням про обрання запобіжного заходу були вручені копії матеріалів кримінального провадження на 58 аркушах, а ознайомлення з іншими наявними матеріалами кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Пунктом 1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмови, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до ст.221 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм всі матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Частково задовольняючі клопотання, старший слідчий ОСОБА_4 мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_3 разом з клопотанням про обрання запобіжного заходу були вручені копії матеріалів кримінального провадження на 58 аркушах, а ознайомлення з іншими наявними матеріалами кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Слідчий суддя погоджується з доводами старшого слідчого, які викладені в постанові та вважає, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч.2. ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, так як постанова містить зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви прийняття, їх обґрунтування, які в судовому засіданні стороною захисту спростовано не було та не надано доказів щодо наявності безумовного права на ознайомлення зі всіма матеріалами досудового розслідування.
З огляду на викладене, заявник скористався своїм правом на оскарження постанови слідчого, з якою він не згодний, проте це не є безумовною підставою для скасування такого процесуального рішення, виходячи з наведених вище обставин, а тому скарга адвоката є такою, що не підлягає задоволенню.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку, що вимоги скарги базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для скасування постанови про часткове задоволення клопотання, а відтак в задоволенні скарги слід відмовити, з залишенням оскаржуваної постанови в силі.
Також, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2,7, 9, 223, 220, 221, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана ОСОБА_4 від 11.09.2025 у кримінальному провадженні № 42025222120000025 від 02.05.2025 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_7