Справа № 629/5399/25
Номер провадження 2-о/629/135/25
РIШЕННЯ
16.09.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Попова О.Г., за участю секретаря Олексенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до заінтересованої особи ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
встановив:
Заявниця звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а саме, що вона та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з 21.11.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що вона з 21.11.2016 року по 02.03.2025 року проживала разом з ОСОБА_3 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Шлюб з померлим не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби. За час спільного проживання з ОСОБА_3 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм будинку, всі свята проводили в колі рідних та близьких. Померлий спілкувався з її батьками та родичами. Вона проживала разом з чоловіком та його батьками. Також разом вони сплачували лікування батьків та їх поховання. Зазначила, що нею було проведено поховання чоловіка за власний кошт без будь-якої допомоги інших осіб та/або його родичів. На даний час нею здійснено купівлю та встановлення пам'ятників батькам чоловіка, а також сплачені кошти за придбання пам'ятника для чоловіка. Від попереднього офіційного шлюбу ОСОБА_3 має сина ОСОБА_2 . За життя чоловіка, син майже зв'язок з батьком не підтримував. Під час перебування чоловіка під слідством та у слідчому ізоляторі, стосунки з сином не підтримувались, будь-якої підтримки чи допомоги чоловік від сина не отримував. Після смерті чоловіка залишилась квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала батькам чоловіка. Для прийняття спадщини після смерті чоловіка, зокрема на вказану квартиру їй необхідно встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Заявниця ОСОБА_1 до суду не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримала.
Заінтересована особа ОСОБА_2 до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності, судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Заявниця ОСОБА_1 у період з листопада 2016 року по березень 2025 року проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.03.2025 року.
Згідно витягу з реєстру Лозівської територіальної громади, сформованого 18.07.2022, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Як зазначає заявниця, після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала батькам чоловіка. Для прийняття спадщини після смерті чоловіка, їй необхідно встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 як чоловік та жінки без реєстрації шлюбу.
Батьки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 і ОСОБА_3 померли, що підтверджується свідоцтвом про їх смерть.
На підтвердження своїх доводів заявницею були надані ксерокопії: квитанцій по сплаті комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 ; накладної від 02.03.2025 ФОП ОСОБА_6 , згідно якої ОСОБА_1 було проведено оплату організації та послуги поховання ОСОБА_3 на суму 12300 грн.; бланків замовлення №565 від 15.11.2019 та №664 від 21.06.2020, наданих ФОП ОСОБА_7 , відповідно до яких ОСОБА_1 було проведено оплату поховання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - батьків померлого ОСОБА_3 .
Факт спільного проживання заявниці з ОСОБА_3 також підтверджується письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які кожен окремо зазначив, що ОСОБА_11 тривалий час, майже 10 років, проживав зі цивільною дружиною ОСОБА_12 . Вони разом вели спільне господарство, доглядали за батьками ОСОБА_13 , які до смерті проживали з ними. Завжди бачили ОСОБА_12 поруч з ОСОБА_15 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
На підставі п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України та п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Обов'язковою умовою для визнання членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення чоловіком та жінкою спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показаннями свідків.
Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заявницею доведено, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 має для неї юридичне значення, в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв'язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявниця спільно проживала з ОСОБА_3 з 2016 року, їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім'ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.11, 12, 13, 78, 79, 89, 264, 265, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 до заінтересованої особи ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з 21.11.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Олексій ПОПОВ