Справа№938/1189/25
Провадження № 3/938/799/25
15 вересня 2025 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Рашковської Л.О., потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Юрчук С.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянки України, продавця БХП, до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України,
ОСОБА_1 09.08.2025 о 21 год 55 хв в селищі Верховина по вул. Жаб'євська, Верховинського району Івано-Франківської області, залишила без нагляду тварину, велику рогату худобу (корову), на смузі відведення дороги, в результаті чого корова раптово вийшла на проїжджу частину дороги, де на неї здійснено наїзд транспортним засобом марки «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження та власник поніс матеріальні збитки, а тварина загинула, чим порушила вимоги п 7 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні, особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, суду пояснила, що тварина, зіткнення з якою відбулося 09.08.2025 належить її знайомим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дійсно, на прохання власників, у зв'язку із запланованою ними поїздкою за кордон, в період з 01.08.2025 по 12.08.2025, вона здійснювала догляд за твариною. Згідно досягнутої домовленості, вона зобов'язалася випасати корову, годувати її сіном та здоювати двічі на день молоко. Окрім догляду за вказаною твариною, вона погодилася доглядати і іншу худобу, що перебувала на території господарства Прокопишин. Випас корови повинен був відбуватися в межах прибудинкової території, яка огороджена та закривається хвірткою шляхом прив'язування її до дерева на території господарства з періодичною зміною локації випасання. За надані послуги вона платню не отримувала, однак мала можливість забирати молоко, яке використовувала у власних цілях, втому числі для виготовлення кисло-молочної продукції.
Так, 09.08.2025 приблизно о 21.00 год вона прийшла на територію господарства Панчишинів, попоравшись по господарству, здоїла корову, перемістила її в інше місце для випасання на території будинковолодіння, прив'язала її до дерева, та зачинивши за собою браму пішла додому. Приблизно через годину, до неї зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила їй про факт збиття корови автомобілем. Вона відповіла, що такого не може бути, оскільки вона прив'язала тварину до дерева та зачинила хвіртку. Коли вона прибула на місце ДТП, виявила на узбіччі дороги, на відстані 500 м від будинку ОСОБА_3 , по ту ж сторону дороги, що і будинок, мертву корову та розбитий автомобіль. Поліція її опитувала на місці події, після чого склала на неї протокол про адміністративне правопорушення. Однак, зазначила, що вихід від присадибної ділянки ОСОБА_5 через хвіртку, виходить прямо на головну дорогу на якій відбулося ДТП. Брама на замок не закривається, будь хто міг потрапити вільно на територію присадибної ділянки та відв'язати корову. На час ДТП, вона перебувала вдома в с.Ільці, прис.Грабовець та через дорогу корову не переганяла, не являється погоничем тварини, не є її власником, а тому не вважає себе винною у зазначеному адміністративному правопорушенні.
Захисник, особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Рашковська Л.О. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Зокрема, зазначила, що тварина належить ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 лише здійснювала догляд за твариною у період відсутності власників. Обслуживши тварину 09.08.2025 вона її прив'язала, браму зачинила, і на момент ДТП перебувала вдома, дій, пов'язаних із перегоном худоби не вчиняла. У подвір'я ОСОБА_6 є вільний доступ через хвіртку, яка на ключ не замикається. Будь хто мав можливість відв'язати корову та залишити не зачиненою браму, що призвело до вільного виходу корови на дорогу. Як корова опинилася на дорозі ОСОБА_1 невідомо, оскільки, вона залишили корову прив'язаною мотузкою до дерева в дворі будинку ОСОБА_6 . Таким чином, на момент настання події - 09.08.2025 о 21.55 год, ОСОБА_1 не керувала гужовим транспортом, не була погоничем тварини, тобто у відповідності до п.1.10 ПДР не була учасником дорожнього руху, а взагалі знаходилася вдома.
Крім цього вказала, що п.7 ПДР, який вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, - визначає вимоги до осіб, які керують гужовим транспортом, і погоничів тварин. Даний пункт містить 8 підпунктів. Однак, у протоколі не вказано, який саме з підпунктів, на думку поліції, порушила ОСОБА_1 . Більшість підпунктів стосується гужового транспорту. А в п. 7.6 вказано, що переганяти стадо тварин по дорозі дозволяється лише у світлу пору доби, при цьому залучається така кількість погоничів, щоб можна було направляти тварин якомога ближче до правого краю дороги і не створювати небезпеку та перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за порушення пункту 7 ПДР України, особа повинна бути учасником дорожнього руху і або керувати гужовим транспортом або бути погоничем тварин. Однак, під час ДТП ОСОБА_1 перебувала вдома, а, отже, не була учасником дорожнього руху, тобто не брала безпосередньої участі у процесі руху. Крім того, вона не переганяла худобу та не мала умислу на вчинення жодного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 , в судовому засіданні був допитаний в якості свідка, дав показання щодо обставин вчиненого правопорушення. Разом із своїм адвокатом висловилися щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, просили притягнути її до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, допитавши потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, слід прийти до наступного висновку.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення представлено докази, які досліджено судом.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №418049 від 10.08.2025, який складено з дотриманням вимог ст.256 КпАП України, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, встановлено, що ОСОБА_1 09.08.2025 о 21 год 55 хв в селищі Верховина по вул. Жаб'євська, Верховинського району Івано-Франківської області, залишила велику рогату худобу, а саме корову, на смузі відведення дороги без нагляду, в результаті чого корова вийшла на проїзну частину дороги, у зв'язку з чим, відбулося її зіткнення з транспортним засобом марки «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження, власник поніс матеріальні збитки, а тварина загинула, чим порушила вимоги п 7 Правил дорожнього руху.
Схемою місця ДТП, яка сталася 09.08.2025 о 21 год 55 хв в селищі Верховина по вул. Жаб'євська, яка містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди, а саме ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортний засіб «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , причетний до ДТП, власником якого є ОСОБА_2 та наявні на ньому ушкодження, координати його розміщення відносно елементів проїзної частини, а також розміщення великої рогатої худоби (корови) після ДТП. Вказану схему ДТП учасники ДТП, ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 підписали без будь-яких зауважень.
Фототаблицями, на яких зафіксовано розташування транспортного засобу марки «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 з видимими пошкодженнями, які повністю узгоджуються з даними схеми наслідків дорожньо-транспортної пригоди та мертву тварину (корова) після ДТП.
Показами потерпілого ОСОБА_2 , допитаного в судовому засіданні в якості свідка, який суду показав, що близько 22.00 год він повертався додому з сторони с.Ільці в сторону селища Верховина на власному транспортному засобі та рухався зі швидкістю приблизно 60-70 км/год. По зустрічній смузі дорожнього руху, рухався автомобіль, який фарами засліпив його. Роз'їхавшись з даним автомобілем, на відстані одразу приблизно 5 м до автомобіля, посеред автомобільної дороги він побачив корову, однак вже не встиг загальмувати, а викрутив кермо в праву сторону та виїхав на зустрічну смугу руху. Однак зіткнення з коровою йому не вдалося уникнути та він відчув удар в праву сторону автомобіля. Коли він зупинився та вийшов з автомобіля, побачив значні ушкодження правої сторони автомобіля та порізане передне колесо, а також корову, яка лежала на дорозі та була мертвою. На місці ДТП, нікого крім нього, не було. Він зателефонував до поліції. Потім приблизно через 20 хв на місце ДТП приїхала ОСОБА_1 , щодо якої було складено протокол працівниками поліції.
Крім цього, за клопотанням сторони захисту судом допитаного свідка ОСОБА_3 , яка суду показала, що вона та її чоловік ОСОБА_7 є власниками корови. У зв'язку із поїздкою в Болгарію в період з 01.08.2025 по 12.08.2025, вона домовилася із знайомою ОСОБА_1 щодо догляду дрібної та великої худоби на період їх відсутності. Домовленість полягала зокрема і в тому, що ОСОБА_1 двічі на день мала годувати їхню корову сіном, випасати її, міняти місце випасу в межах подвір'я, здоювати молоко. Визначальним було, що корова повинна була бути прив'язаною до дерева у присадибній ділянці, а ОСОБА_1 повинна була лише періодично змінювати локацію. Зазначила, що присадибна ділянка огороджена та зачиняється на ворота, вхід через які, для людей вільний, оскільки її чоловік ветеринар і будь-хто може приходити до них. 09.08.2025 приблизно о 21.00 год до неї зателефонували та повідомили, що її корову збила машина. Вона одразу зателефонувала до ОСОБА_1 та повідомила її про події, однак ОСОБА_1 відповіла, що такого бути не може, оскільки вона прив'язала корову до дерева та зачинила ворота. Зазначила, що догляд за господарством, зокрема коровою, вона ввірила тільки ОСОБА_1 і нікого більше, крім неї про це не просила.
Крім цього, свідки захисту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду показали, що бачили, як саме ОСОБА_1 поралася по господарству у ОСОБА_3 09.08.2025 біля 21.00 год, зокрема прив'язувала мотузкою корову до дерева.
Оцінюючи та аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП, та приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.124 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, полягає у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Чинне законодавство України не містить визначення поняття «погоничі тварин».
Разом з тим, за змістом пункту 7.7 «в» Правил дорожнього руху визначають, що особам, що керують гужовим транспортом, і погоничам тварин забороняється залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду та випасати їх.
За приписами п. 7.8 Правил дорожнього руху, погоничі тварин зобов'язані виконувати вимоги інших пунктів цих Правил, що стосуються пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.
Також, статтею 19 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що погоничі тварин зобов'язані не залишати тварин на проїзній частині без догляду, не переганяти тварин через залізничні колії та дороги, вулиці поза спеціально відведеними місцями, а також через проїзну частину в темний час доби і в умовах недостатньої видимості.
Статтею 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що особа, яка супроводжує домашню тварину зобов'язана забезпечити її безпеку і безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою, не залишати її без нагляду, забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною, тощо.
Відповідно до п.7 ч.3 Розділу V «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві» наказу «Про затвердження Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві» від 29.08.2018 року №1240 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2018 р. за № 1090/32542, не дозволяється залишати тварин без нагляду на смузі відведення дороги, вести тварин дорогами з покращеним покриттям, якщо поруч є інші дороги, переганяти тварин дорогами у темний час доби та за умов недостатньої видимості.
Аналіз наведених положень, дає підстави для висновку, що, особи, які є власниками домашніх тварин, в тому числі великої рогатої худоби, або здійснюють догляд за такими тваринами, прирівнюються до погоничів тварин, в частині забезпечення безпеки дорожнього руху, адже саме вони повинні слідкувати та дбати за безпеку їхніх тварин, а також не допускати заподіяння цими тваринами шкоди оточуючим.
Відтак слід констатувати, що на особу, яка здійснює догляд за твариною поширюються обов'язки учасника дорожнього руху, як погонича тварин, а тому вона зобов'язана знати і неухильно дотримувати вимог Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлено Правилами дорожнього руху, згідно пункту 1.3 якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно п.п. 1.4, 1.5 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).
За змістом ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги», смуга відведення це земельна ділянка, що надається в установленому порядку для розміщення автодороги.
Складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв'язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Складовими автомобільної дороги загального користування за межами смуги відведення є: архітектурне облаштування; споруди, призначені для збереження автомобільних доріг і контролю дорожнього руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; поромні переправи, снігозахисні споруди, протилавинні і протиселеві споруди; уловлювальні з'їзди; нагірні канави; випарні басейни; відкриті та закриті дренажні системи (стаття 9 Закону України «Про автомобільні дороги»).
В ході судового розгляду встановлено із показань свідка ОСОБА_3 , а також і показань самої ОСОБА_1 , що між ними було укладено усну угоду про здійснення ОСОБА_1 догляду за великою рогатою худобою (коровою), на період відсутності власників з 01.08.2025 по 12.08.2025. В обов'язки догляду входило випасання тварини, годування, прив'язування її в межах подвір'я будинковолодіння. При цьому, за надання таких послуг ОСОБА_1 отримувала вигоду у вигляді молока.
З врахуванням наведеного є об'єктивним висновок, що в період з 01.08.2025 по 12.08.2025 саме ОСОБА_1 є особою, відповідальною за догляд тварини, за участі якої сталося ДТП 09.08.2025, а відтак у вказаний період вона прирівнюється до погоничів тварин в частині забезпечення безпеки дорожнього руху. А тому, вона зобов'язана була виконувати відповідні вимоги Правил дорожнього руху, зокрема, в даному випадку, знаючи про те, що вихід з присадибної ділянки, де була прив'язана корова, виходить безпосередньо на смугу відведення дорожнього руху, в силу вимог п. 7.7 «в» Правил дорожнього руху не залишати корову без нагляду, а вжити відповідних заходів та переконатися в тому, що корова не вийде на смугу відведення дороги, та відповідно до п. 1.5 вказаних Правил своїми діями або бездіяльністю не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Більш того, беручи на себе зобов'язання із догляду за твариною, ОСОБА_1 зобов'язана була забезпечити такий догляд тварини, при якому велика рогата худоба не могла вийти за межі огородженого подвір'я, в тому числі убезпечити можливість доступу до тварини сторонніх осіб, її безконтрольного відв'язування та пересування.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок погонича не залишити тварину на смузі відведення слід тлумачити більш ширше, та такий включає в себе здійснення догляду за твариною таким чином, щоб запобігти її безперешкодному виходу на проїжджу частину із іншої території, зокрема присадибної ділянки.
Натомість ОСОБА_1 прив'язавши тварину до дерева мотузкою, не переконалася в тому, що це надійно, залишила її без належного нагляду, не вжила заходів для неможливості її виходу на проїжджу частину дороги, в результаті чого, менше, як за годину після відходу ОСОБА_1 з території господарства, корова вийшла на автомобільну дорогу, внаслідок чого відбулось ДТП та корова загинула. При цьому, стороною захисту не надано жодних доказів, що ОСОБА_1 вжила заходів спрямованих на запобігання пересування тварини (плутання ніг, прив'язування її на ланцюг).
В той же час, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що жодної мотузки на шиї корови не було. Крім того, сама ОСОБА_1 в судовому засіданні, та свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_9 також суду вказали, що хвіртка на яку закривається присадибна ділянка, не замикається на замок, а лише зачиняється, і доступ до ділянки для інших осіб вільний.
На підставі наведеного, слід прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки вона будучи особою, яка здійснювала догляд за великою рогатою худобою, і на яку в цей період поширювалися обов'язки учасника дорожнього руху, як погонича тварини, залишила велику рогату худобу, а саме корову, без нагляду, внаслідок чого остання вибігла на проїжджу частину дороги, у зв'язку з чим, відбулося її зіткнення з транспортним засобом, який зазнав механічних пошкоджень, відтак допустила порушення вимог п.7.7 «в» Правил дорожнього руху, що перебувало у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
З цих же підстав суд відхиляє заперечення сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та відмовляє у задоволенні клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Водночас, заперечення захисника щодо відсутності конкретизації у протоколі пункту Правил дорожнього руху, які порушено ОСОБА_1 суд не приймає до уваги, оскільки в протоколі зазначено про порушення п.7 ПДР, що включає в себе і п.7.7 «в» та не впливає істотно на суть адміністративного правопорушення.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог п.7.7 «в» Правил дорожнього руху та її дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, що передбачене санкцією ст.124 КУпАП, що на думку суду, буде відповідати завданням КУпАП та достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з правопорушника судовий збір.
Керуючись статтями 24, 27, 30, 33, 40-1, 124, 247, 251, 252, 268, 283, 284 КУпАП, суддя,
відмовити у задоволенні клопотання захисника Рашковської Лени Олександрівни про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у видіштрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (вісімсот п'ятдесят гривень нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - ГУК в Ів.-Фр.об/Ів.-Фран.о/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача UA148999980313070149000009001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу *;101; __(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ПІБ чи назва установи, організації позивача), серія, номер та дата протоколу - ЕПР1 №418049 від 10.08.2025.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Верховина/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA398999980313101206000009622, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, пункт 5.
Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ