09 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2569/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 р. (суддя Тулянцева І.В) в адміністративній справі №160/2569/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати йому раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р. за період з 23 березня 2022 р. по 30 березня 2023 р.;
- зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок і виплату йому раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 р. та 01 січня 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 23 березня 2022 р. по 30 березня 2023 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025р. поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні визначено статтею 233 КЗпП України, яка в редакції до 19 липня 2022 р. не обмежувала таке звернення будь - яким строком. Починаючи з 19 липня 2022 р. звернення до суду здійснюється у тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Картки особового рахунку він отримав з листом відповідача від 04 грудня 2024 р.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_2 просить відмовити у її задоволенні. Відзив обгрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з 19 липня 2022 р. обмежено строк звернення до суду трьома місяцями з моменту коли особа дізналася про порушення своїх прав. В часині правовідносин, що стосуються періоду після 19 липня 2022 р. позивач порушив строк звернення до суду.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 2 статті 233 КЗпП України в редакції до 19 липня 2022 р. передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник може звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати, без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 р. № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, які набули чинності з 19 липня 2022 р. Нова редакція вказаної статті більше не передбачала звернення до суду із позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Водночас, частина перша даної статті визначає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 р. відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин.
Верховним Судом в постанові від 21 березня 2025 р. у справі №460/21394/23 із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 липня 2024 р. у справі №990/156/23 вказано, що правовідносини, які мали місце у період до 19 липня 2022 р., підлягають правовому регулюванню згідно із положеннями статті 233 КЗпП України (у попередній редакції), а у період з 19 липня 2022 р. згідно норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3,4 статті 123 цього Кодексу.
Частиною 3,4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
До суду ОСОБА_1 звернувся 24 січня 2025 р., заявивши позовні вимоги за період з 23 березня 2022 р. по 30 березня 2023 р.
Тобто до вказаних правовідносин має бути застосована редакція статті 233 КЗпП України, що діяла до 19 липня 2022 р., із урахуванням діючого на території України до 30 червня 2023 р. карантину, тому відсутні підстави для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дані обставини свідчать про необхідність скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, як це передбачено статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 р. в адміністративній справі №160/2569/25 - скасувати.
Адміністративну справу №160/2569/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 09 вересня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак