02 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23586/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 р. (суддя Савченко А.В) в адміністративній справі №160/23586/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії в підвищеному внаслідок індексації розмірі з 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р. відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118, від 24 лютого 2023 р. № 168.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії в підвищеному внаслідок індексації розмірі з 01 березня 2022 р., з 01 березня 2023 р. відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118, від 24 лютого 2023 р. № 168, без обмеження максимального розміру пенсії та із урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказує про протиправне обмеження його пенсії максимальним розміром та не виплати індексації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 р. у справі №160/22804/23 проведено перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2022 р. у розмірі 56% від грошового забезпечення 26814,64 грн., яке зазначено у довідці від 10 травня 2023 р. № 3/633, наданій Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Враховуючи здійснений перерахунок, для проведення індексації пенсії у 2022 р. немає підстав. Пенсійну справу позивача приведено у
відповідність до норм чинного законодавства України та загальний розмір пенсії з 01 червня 2024 р. складає 19 830,89 грн., який обчислено на виконання рішення суду та із урахуванням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня
соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Після перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 р. у справі №160/22804/23 відповідач застосував обмеження її максимальним розміром, внаслідок чого сума індексації у 2022 та 2023 р. не виплачується.
У прийнятому рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку нараховувати та виплачувати позивачу з 01 березня 2022 р. та з 01 березня 2023 р. пенсію без обмеження її максимальним розміром та із урахуванням індексації.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24 грудня 2015 р. визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 р. №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 р., в частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та в частині 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 р.".
Водночас, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Також не підлягають застосуванню положення постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118, від 24 лютого 2023 р. № 168, від 23 лютого 2024 р. № 185 щодо обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки вони суперечать приписам частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 12 квітня 2023 р.
Таким чином, до 12 квітня 2023 р. мала місце колізія між приписами частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. № 7-рп/2016, та статтею 2 Закону № 3668-VI, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 р. №7-р(ІІ)/2022, в частині обмеження пенсії максимальним розміром.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 р. у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
З метою перевірки висновків суду першої інстанції на предмет їх законності та обґрунтованості, колегією суддів Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 21 травня 2025 р. направлена ухвала про надання матеріалів пенсійної справи позивача.
На виконання цієї ухвали надійшли розрахунки пенсії позивача станом на 01 березня 2022, 2023, 2024 та 2025 років. Матеріали пенсійної справи не надіслані.
За результатом дослідження наданих розрахунків Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 18 червня 2025 р. була направлена ухвала про надання додаткових доказів по справі, у тому числі, розрахунку пенсії позивача у розмірі 19830,89 грн., про який він був повідомлений листом Відділу розгляду звернень Управління обслуговування громадян 27.06.2024 та яка відсутня у розрахунках, наданих апеляційному суду. Також, необхідним було з'ясування питання про те, чи обмежувався розмір пенсії позивача після здійсненого перерахунку на виконання рішення суду у справі №160/22804/23 і чи припинялось нарахування і виплата індексації за 2022 та 2023 роки після виконання зазначеного рішення.
Ухвала колегії суддів від 18 червня 2025 р. залишилась скаржником без виконання.
За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи невиконання скаржником/відповідачем вимог суду про надання додаткових доказів, а також зміст апеляційної скарги, який висновків суду першої інстанції не спростовує, колегія суддів залишає оскаржене рішення без змін.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 р. в адміністративній справі №160/23586/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 вересня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак