16 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 340/718/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року в адміністративній справі №340/718/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 під час перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області від 08.07.2024 № 61/17/68 за аналогічною посадою, з врахуванням розміру 74% відповідної суми грошового забезпечення, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю. Суд:
- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, щодо зменшення основного розміру пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 під час перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області 08.07.2024 №61/17/68 за аналогічною посадою, з врахуванням розміру 74% відповідної суми грошового забезпечення, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії;
- встановив судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіту про виконання рішення суду;
- стягнув на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 1211,21 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішенням суду першої інстанції зобов?язано Головне управління подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили, звіту про виконання рішення суду. Апелянт вказує, що в даному випадку не постає питання процедури застосування судового контролю згідно зі ст.382 КАС України, оскільки сама цитована стаття передбачає встановлення судового контролю після ухвалення судового рішення по справі, бо в ній вживається словосполучення "суд, який ухвалив". Наслідком зазначеного є те, що для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала), вже після ухвалення судового рішення по суті у справі. Зобов' язання надати до суду звіт про виконання рішення, без надання до суду позивачем окремої заяви в порядку ст. 382 КАС Украни, а також без винесення ухвали про встановлення судового контролю, після ухвалення судового рішення, є необґрунтованим та таким, що суперечить діючим нормам. Гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 15.10.2010 та отримує пенсію за вислугу років по лінії Служби безпеки України відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія була призначена в розмірі 70% грошового забезпечення. На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 по справі № 340/5371/24, яке набрало законної сили 20.09.2024, проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 08.07.2024 №61/17/68 та нараховано суму доплати у розмірі 28931,82 грн за період з 01.02.2023 по 30.09.2024. В зобов?язальній частині судового рішення відсутнє зобов?язання щодо перерахунку пенсії виходячи з 74% відповідних сум грошового забезпечення пенсії. Перерахунок пенсії на виконання рішення суду було проведено з урахуванням 70% грошового забезпечення. Пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм діючого законодавства. Наведені доводи судом першої інстанції не були враховані при розгляді справи, що, на думку апелянта, призвело до невірного вирішення спору та обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про ухвалення нового рішення у відповідній частині рішення.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Пенсію за вислугу років позивачу призначено з 2010 року, виходячи з вислуги років у розмірі 74 % грошового забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №340/5371/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01 лютого 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України від 08.07.2024 року № 61/17/68 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
На підставі рішенням суду від 20 серпня 2024 року у справі №340/5371/24 позивачу з 01 лютого 2023 року було здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, виданої Управління Служби безпеки України від 08.07.2024 №61/17/68 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач, не погодившись з розрахунком пенсійної виплати, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2023 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі рішення суду, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Колегія суддів погоджує зазначений висновок суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій. Станом на момент призначення позивачу пенсії, чинною була редакція, яка передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 % , до категорій 2, - 95 %.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року також внесено зміни у ч.2 ст. 13 Закону №2262-XII, згідно яких цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а ст. 63 Закону №2262-ХІІ визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст. 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Призначення та перерахунок пенсії є різними за своїм змістом та механізмами проведення, внесені до ст. 13 Закону №2262-XII зміни, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії за вислугу років, а визначають розмір грошового забезпечення під час її призначення, тому при здійсненні перерахунку має застосовуватись норма, що визначала розмір грошового забезпечення у відсотках, чинна на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18(Пз/9901/58/18).
Таким чином, пенсія позивачу призначена пенсія за вислугою років із розрахунку 74% розміру грошового забезпечення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо здійснення позивачу перерахунку в розмірі 70 % розміру грошового забезпечення під час проведення, з 01.02.2023, перерахунку та виплати пенсії.
Щодо доводів апелянта стосовно того, що для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала), вже після ухвалення судового рішення по суті у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Статтями 382 та 382-1 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до ч.1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з ч.2 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Отже, виходячи із зазначеної практики Верховного Суду, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Суд зазначає, що правовою підставою для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
У постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а зазначено, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №640/10843/19.
Задовольняючи заяву про встановлення судового контролю за виконання рішенням суду у справі, судом першої інстанції не визначено жодних підстав та обгрунтувань, покладених в основу прийнятого рішення. Суд першої інстанції обмежився лише посиланням на ч. 1 ст. 382 КАС України.
Водночас, приймаючи рішення щодо необхідності встановлення судового контролю, суд не врахував норми ст. 382-1 КАС України в частині процедури розгляду заяв про встановлення судового контролю та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Водночас, колегія суддів вважає, що позивачем в позовній заяві не наведено переконливих аргументів та доказів на підтвердження того, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду у цій справі.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковими та передчасними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіту про виконання рішення суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, його висновки в частині вирішення вимог про встановлення судового контролю не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року в адміністративній справі №340/718/25 - задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року в адміністративній справі №340/718/25 скасувати в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіту про виконання рішення суду та в цій частині у задоволенні вимоги про встановлення судового контролю - відмовити.
В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року в адміністративній справі №340/718/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко