16 вересня 2025 р.Справа № 520/2515/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року по справі № 520/2515/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/2515/25.
Справа № 520/2515/25 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Матеріали справи свідчать, що 18.04.2025 судом ухвалено оскаржуване рішення.
В матеріалах справи відсутні докази отримання апелянтом оскаржуваного рішення.
31.08.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 направлено апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, тобто після закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку заявник посилається на те, що про оскаржуване рішення суду Військовій частині НОМЕР_1 стало відомо з отриманих військовою частиною матеріалів виконавчих проваджень № 78558581, № 78558724, відкритих на підставі зазначеного вище рішення суду, а саме: електронних копій постанов про відкриття виконавчих проваджень від 09.07.2025 року відповідно. Крім того, 19 серпня 2025 року закінчився процес реєстрації Електронного кабінету військової частини в ЄСІТС (докази реєстрації долучено до апеляційної скарги), затримка в реєстрації якого спричинена, зокрема, але не виключно, структурними організаційними змінами військової частини. Таким чином, з матеріалами справи та рішенням суду 1-ї інстанції апелянт де-факто ознайомився 19 серпня 2025 року. Посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені в клопотанні, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року («Bellet v. France», заява № 23805/94, § 36)).
Окрім того, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України).
У рішенні від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Також ЄСПЛ зазначив, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Відповідно до ст. 129 Конституції України та пункту 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи вимоги ч.2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши доводи, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, дату подання апеляційної скарги та те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання оскаржуваного рішення апелянтом, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, тому, клопотання підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження - поновленню.
Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 133, 295 КАС України, колегія суддів
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року задовольнити.
Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року по справі № 520/2515/25 поновити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Чалий І.С.