16 вересня 2025 р. Справа № 440/10163/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2025, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, повний текст складено 09.06.25 по справі № 440/10163/24
за позовом Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради
до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області , Північно-східного офісу Держаудитслужби третя особа Комунальне підприємство "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради
про визнання протиправним та скасування висновку
Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати Висновок про результати здійснення моніторингу процедури закупівлі UА-2024-05-30-005297-а від 09 серпня 2024 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 адміністративний позов Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано Висновок про результати здійснення моніторингу процедури закупівлі UА-2024-05-30-005297-а від 09 серпня 2024 року, складений Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає , що рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Посилаючись на обставини та обгрунтування, викладенні в апеляційній скарзі , вказує , що тендерна пропозиція подана КП «Тепловодсервіс», учасником процедури закупівлі UA-2024-05-30-005297-а, який є пов'язаною особою з керівником Замовника, слугувала підставою для прийняття рішення про відмову КП «Тепловодсервіс» в участі у відкритих торгах з особливостями UA-2024-05- 30-005297-а та відповідно підлягала відхиленню згідно підпункту 7 пункту 47 Особливостей, що в свою чергу не забезпечено Замовником та не враховано судом першої інстанції. Водночас, всупереч вищевикладеним вимогам законодавства про закупівлі, Управлінням комунальних ресурсів розглянуто тендерну пропозицію КП «Тепловодсервіс», за результатами розгляду якої, останнього визнано переможцем процедури закупівлі UA2024-05-30-005297-а, та укладено з ним Договір підряду № 1915і від 21 червня 2024 року. Просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 по справі № 440/10163/24 та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради відмовити в повному обсязі.
Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає, що Полтавський окружний адміністративний суд при винесенні рішення у справі №440/10163/24 дійшов вірного висновку, надавши належну оцінку доводам Позивача та дослідивши докази у справі. Зокрема, обставин щодо пов'язаності учасника процедури закупівлі з уповноваженими особами замовника або контролюючим органом не встановлено, як і пов'язаності учасника процедури закупівлі з іншими учасниками процедури закупівлі. Вважає , що висновок Відповідача-1 про наявність порушень з боку Позивача, і як наслідок, вимога про усунення таких порушень, є необґрунтованими, безпідставними та неспівмірними, оскільки між Замовником та Комунальним підприємством «Тепловодсервіс» Миргородської міської ради (далі - КП «Тепловодсервіс», Третя особа) укладено та майже виконано договір про закупівлю з дотриманням усіх законодавчих норм. При цьому, у Позивача, як замовника, були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції Третьої особи, оскільки нею надано усі необхідні документи, визначені тендерною документацією. Встановлення та підтвердження вказаних обставин є передумовою для з'ясування наслідків до яких призвели чи могли призвести зазначені Держаудитслужбою порушення, а також чи є запропонований відповідачем спосіб усунення порушень достатнім, аби виявлене порушення було усунуто і чи не призведе це до порушення прав та інтересів третіх осіб, ураховуючи стадію виконання договору, укладеного між замовником і переможцем тендеру. Просить апеляційну скаргу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року у справі №440/10163/24 - без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради, як орган місцевого самоврядування, створене на підставі рішення сорок п'ятої позачергової сесії Миргородської міської ради восьмого скликання від 12.01.2024, зареєстроване як юридична особа 16.01.2024, номер запису в ЄДР №101044102000000049, ідентифікаційний код 45318469, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
30.05.2024 Управлінням комунальних ресурсів Миргородської міської ради в електронній системі закупівель "ProZorro" розміщено оголошення про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю послуг за предметом "Поточний ремонт нежитлової будівлі по вул. Якова Усика, 7 в м. Миргород Полтавської області (ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи)" очікуваною вартістю 700434,00 грн, ідентифікатор закупівлі UA-2024-05-30-005297-a.
08.06.2024 в рамках закупівлі UA-2024-05-30-005297-a відбулося розкриття тендерних пропозицій, за результатами якого єдиним учасником закупівлі стало КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради, код ЄДРПОУ 45136285, з ціновою пропозицією 696941,05 грн .
За результатами розгляду вказаної пропозиції замовником встановлено вимогу КП "Тепловодсервіс" про усунення невідповідностей у строк до 08 год. 56 хв. 13.06.2024, а саме, уточнення інформації щодо наявної матеріально-технічної бази.
13.06.2024 уповноваженою особою Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради складено протокольне рішення №55, згідно якого КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради визнано переможцем закупівлі за предметом "Поточний ремонт нежитлової будівлі по вул. Якова Усика, 7 в м. Миргород Полтавської області (ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи)", ідентифікатор закупівлі UA-2024-05-30-005297-a, учасника КП "Тепловодсервіс" (код ЄДРПОУ 45136285), з ціновою пропозицією - 696941,05 грн з ПДВ, та йому направлено повідомлення про укладення договору .
21.06.2024 між Управлінням комунальних ресурсів Миргородської міської ради та КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради укладено договір підряду №19151, за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання робіт (послуг) по об'єкту "Поточний ремонт нежитлової будівлі по вул. Якова Усика, 7 в м. Миргород Полтавської області (ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи)"; договірна ціна, тобто вартість робіт (послуг) за цим договором складає 696941,05 грн з ПДВ, в тому числі: 2024 рік - 200000,00 грн з ПДВ, 2025 рік - 496941,05 грн з ПДВ .
До Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надійшов лист Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області від 05.07.2024 №18702/115-2024 щодо можливих порушень законодавства про закупівлі при проведенні процедури закупівлі UA-2024-05-30-005297-a, в якому зазначено, що за результатами вивчення документів, оприлюднених в рамках закупівлі UA-2024-05-30-005297-a, Управлінням стратегічних розслідувань в Полтавській області встановлено, що замовник Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради в особі його керівника, маючи повноваження на здійснення контролю над учасником процедури закупівлі КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради, має вирішальний вплив на господарську діяльність вказаного учасника, тобто учасник та замовник в особі її керівника є пов'язаними особами. Таким чином, тендерна пропозиція КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради, подана в рамках публічної закупівлі UA-2024-05-30-005297-a, має бути відхилена відповідно до підпункту 7 пункту 47 Особливостей. Відтак, Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області у листі від 05.07.2024 №18702/115-2024 направило інформацію про наявність ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в діях замовника Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради (ЄДРПОУ 45318469) під час проведення закупівлі з ідентифікатором UA-2024-05-30-005297-a для подальшого розгляду та прийняття рішення в межах компетенції .
15.07.2024 Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області прийнято наказ №63-З "Про початок моніторингу закупівель", яким відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 10 Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 №2, вирішено почати моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається .
Пунктом 1 додатку до наказу від 15.07.2024 №63-З до переліку процедур закупівель, що підлягають моніторингу, віднесено закупівлю UA-2024-05-30-005297-a, оголошення про проведення якої оприлюднено 30.05.2024, підстава здійснення такого моніторингу - інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель .
У термін із 16.07.2024 по 06.08.2024 Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено моніторинг процедури закупівлі Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради UA-2024-05-30-005297-a, за результатами якого 09.08.2024 складено, підписано та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-05-30-005297-a, затверджений начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Салогуб І.І.
Пунктом 1 розділу ІІ "Констатуюча частина" висновку, зокрема, визначено, що моніторингом питання дотримання замовником вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - постанова КМУ №1178) під час розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено порушення вимог підпункту 7 пункту 47 Особливостей та абзацу 2 підпункту 1 пункту 44 Особливостей.
З положень Статуту КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради встановлено, що власником (засновником) підприємства є Миргородська міська рада, а Уповноваженим органом управління майном учасника є Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради (далі - Управління), тобто замовник закупівлі. Підприємство підзвітне та підконтрольне Миргородській міській раді, а також підпорядковане та підзвітне Управлінню.
З метою підтвердження чи спростування встановленого порушення органом державного фінансового контролю в ході моніторингу 17.07.2024 через електронну систему закупівель надано запит замовнику.
Відповідь замовника від 22.07.2024 оприлюднена в електронній системі закупівель не свідчить про відсутність порушень з даного питання.
Відповідно до Положення Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради, затвердженого рішенням сорок дев'ятої позачергової сесії восьмого скликання Миргородської міської ради №113 від 29.03.2024, а також наданих у складі тендерної документації установчих документів КП "Тепловодсервіс" вбачається можливість здійснення керівником замовника Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради контролю над учасником процедури закупівлі шляхом можливості визначати умови господарської діяльності учасника процедури закупівлі, в тому числі здійснюючи свої повноваження управління об'єктами у сфері житлової послуги та комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності.
Виходячи зі змісту пункту 6.4. Статуту КП "Тепловодсервіс" Уповноважений орган, яким є Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради, в межах своєї компетенції: затверджує структуру, штатну чисельність працівників та штатний розпис підприємства відповідно до вимог законодавства України.
Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради, яке очолює начальник, шляхом затвердження структури, штатної чисельності працівників та штатного розпису підприємства, а також маючи повноваження здійснювати управління об'єктами у сфері житлових та комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності, визначає умови господарської діяльності учасника процедури закупівлі КП "Тепловодсервіс".
Таким чином, керівник замовника Управління здійснює контроль в розумінні пункту 20 частини 1 статті 1 Закону над учасником процедури закупівлі - КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради.
Враховуючи викладене, тендерна пропозиція учасника КП "Тепловодсервіс", який є пов'язаною особою з керівником замовника, підлягала відхиленню, що не забезпечено замовником. У зв'язку з наявністю підстав, визначених в абзаці 2 підпункту 1 пункту 44 Особливостей, в порушення вимог підпункту 7 пункту 47 Особливостей замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника КП "Тепловодсервіс".
Пунктом 3 "Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)" розділу ІІ вказаного висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов'язало Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Позивач, не погодившись з висновком Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-05-30-005297-a, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог пункту 7 пункту 47 Особливостей, абзацу 2 частини 1 статті 44 Особливостей , тому Висновок про результати здійснення моніторингу процедури закупівлі UА-2024-05-30-005297-а від 09 серпня 2024 року, складений Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, є необґрунтованим та підлягає визнанню протиправним і скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
За текстом частини 2 статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016, Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території Харківської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Підпунктом 2 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що Офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, моніторингу закупівель.
Відповідно до частин 1, 4 статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 6 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону № 922-VIII протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Згідно з частиною 10 статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
За приписами частини 19 статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
На виконання відповідних вимог Закону наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552) у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Принципи публічних закупівель визначені частиною 1 статті 5 Закону № 922-VIII ( в редакції, чинній на час проведення закупівлі, відносно якої здійснено моніторинг), відповідно до якої закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Статтею 20 Закону № 922-VIII передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ч.1, 2).
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 922-VIII електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.
За приписами частини 1 статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно з частиною 4 статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
За приписами пункту 7 частини 1 статті 17 Закону № 922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;
При цьому частиною 4 статті 17 Закону № 922-VIII визначено, що замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.
Аналогічно пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель може здійснюватися Держаудитслужбою, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі», завданням якого є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі. При цьому підставою для проведення такого моніторингу може слугувати інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю складає висновок, який за своїм змістом, є індивідуально-правовим актом та повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідна позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №320/733/19.
Так, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області під час здійснення заходів державного фінансового контролю встановлено порушення позивачем законодавства про публічні закупівлі, а саме, вимог підпункту 7 пункту 47 Особливостей та абзацу 2 підпункту 1 пункту 44 Особливостей.
Відповідно до пункту 3-7 розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості), згідно з пунктом 3 яких замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей.
У свою чергу згідно підпункту 7 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Аналіз викладених норм свідчить, що в силу вимог підпункту 7 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою:
- з іншими учасниками процедури закупівлі та/або
- з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Наведені положення Особливостей узгоджуються із аналогічними нормами пункту 7 частини 1 статті 17 Закону № 922-VIII та пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII .
Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-05-30-005297-a, в якому констатовано про порушення замовником пп. 7 п. 47 Особливостей та абзацу 2 частини 1 пункту 44 Особливостей, мотивовано тим, що Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради, яке очолює начальник, шляхом затвердження структури, чисельної штатності працівників та штатного розпису КП “Тепловодсервіс», а також маючи повноваження здійснювати управління об'єктами у сфері житлових та комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності, визначає умови господарської діяльності учасника процедури закупівлі КП “Тепловодсервіс», таким чином керівник замовника Управління здійснює контроль у розумінні пункту 20 частини 1 статті 1 Закону над учасником процедури закупівлі - КП “Тепловодсервіс» Миргородської міської ради, тому тендерна пропозиція учасника КП “Тепловодсервіс», який є пов'язаною особою з керівником замовника, підлягала відхиленню, що не забезпечено замовником.
Отже, орган державного фінансового контролю встановив наявність такої підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі як те, що учасник процедури закупівлі є пов'язаною особою з керівником замовника.
Обставин щодо пов'язаності учасника процедури закупівлі з уповноваженими особами замовника контролюючим органом не встановлено, як і пов'язаності учасника процедури закупівлі з іншими учасниками процедури закупівлі (з огляду на відсутність останніх).
Щодо доводів апелянта з посиланням на те, що учасник процедури закупівлі є пов'язаною особою з керівником замовника. Колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII пов'язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі;
фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім'ї такої службової (посадової) особи;
фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Таким чином пунктом 20 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII окреслено виключний перелік альтернативних ознак, за наявності яких можна констатувати факт пов'язаності осіб для цілей цього Закону.
Суд звертає увагу на те, що органом державного фінансового контролю встановлено таку ознаку пов'язаності як здійснення контролю керівником замовника над учасником процедури закупівлі, що відповідає абзацу 5 пункту 20 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII . Інших ознак у спірному висновку не зазначено.
У свою чергу абзацом 6 пункту 20 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
З аналізу викладеної норми слідує, що здійснення контролю передбачає не просто звичайний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі, а такий вплив, який має вирішальне значення для господарської діяльності учасника.
Законодавець не визначає виключний перелік дій, які можуть бути розцінені як вирішальний вплив на господарську діяльність, натомість окреслює окремі приклади таких дій, а саме:
- реалізація права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою,
- право вирішального впливу на формування складу або результати голосування,
- можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі,
- володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Органом державного фінансового контролю не встановлено фактів реалізації керівником замовника - Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою учасника процедури закупівлі - ТОВ “Тепловодресурс», права керівника замовника вирішального впливу на формування складу або результати голосування учасника процедури закупівлі, володіння керівником замовника часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Також , відповідачем не встановлено обставин виконання керівником замовника функцій органу управління учасника процедури закупівлі.
Висновок органу державного фінансового контролю про здійснення контролю керівником замовника над учасником процедури закупівлі грунтується на твердженні про можливість керівника замовника визначати умови господарської діяльності учасника процедури закупівлі, яку встановлено, враховуючи те, що Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради, яке очолює начальник:
1) затверджує структуру, чисельну штатність працівників та штатного розпису КП “Тепловодсервіс»;
2) має повноваження здійснювати управління об'єктами у сфері житлових та комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності.
Перевіряючи правомірність та обгрунтованість такого висновку, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Учасником спірної процедури закупівлі є Комунальне підприємство “Тепловодсервіс» Миргородської міської ради (далі також КП “Тепловодсервіс»).
З матеріалів справи встановлено , що в складі тендерної пропозиції учасника КП "Тепловодсервіс" надано Статут КП "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради, затверджений рішенням сорок сьомої сесії Миргородської міської ради восьмого скликання від 07.03.2024 №71, копія якого долучена й до матеріалів цієї справи /том 1 а.с. 230-244/.
Відповідно до пункту 1.1. Статуту КП “Тепловодсервіс» є комунальним унітарним підприємством і діє як комунальне комерційне підприємство, створене на підставі рішення Миргородської міської ради від 10.09.2019 № 194 “Про створення комунального підприємства “Тепловодсервіс» Миргородської міської ради», яке засноване на комунальній власності Миргородської міської територіальної громади.
Відповідно до положень частин 1 - 7 статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.
Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.
Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова "комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.
Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.
Органами управління комунального унітарного підприємства є:
керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);
наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.
Наглядова рада комунального унітарного підприємства утворюється за рішенням органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство. Критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради комунального унітарного підприємства є обов'язковим, а також порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради затверджуються рішенням відповідної місцевої ради.
За приписами пунктів 1.5, 1.6., 1.7, 1.8 Статуту КП "Тепловодсервіс" засновник підприємства - Миргородська міська рада (далі - Засновник).
Власник Підприємства - Миргородська міська територіальна громада в особі Миргородської міської ради.
Уповноваженим органом управління Підприємства є Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради (надалі - уповноважений орган).
Підприємство підзвітне та підконтрольне Миргородській міській раді, а також підпорядковане та підзвітне Управлінню комунальних ресурсів Миргородської міської ради.
У свою чергу згідно з пунктом 2.5. Статуту Підприємство веде самостійно баланс, має поточні рахунки та інші рахунки в національній та іноземній валюті в установах банків. Державній казначейській службі України, депозитні рахунки, печатки та штампи зі своїм найменуванням та кодом ЄДРПОУ.
Пунктом 2.7. Статуту передбачено, що Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями Держави та Засновника. Держава та Засновник не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених законодавством України.
Відповідно до пункту 5.1. Статуту в організаційно-правовій сфері Підприємство, зокрема, самостійно планує виробничу, господарську та фінансову діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих, науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон'юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації (пп. 5.1.2); у сфері комерційної діяльності, має право відповідно до укладених договорів забезпечувати виробництво та постачання продукції, товарів і послуг (пп. 5.1.23), реалізовувати свою продукцію, послуги та виконувати роботи за вільними цінами, що формуються відповідно до умов ринкових відносин та економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - за державними регульованими цінами та тарифами, встановленими відповідними уповноваженими органами (пп. 5.1.24), передавати іншим підприємствам, установам, організаціям, продавати, здавати в оренду (суборенду), лізинг, надавати у тимчасове користування будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, сировину та інші матеріальні цінності у порядку, визначеному законодавством та Засновником (пп. 5.1.25), укладати і виконувати усі передбачені законодавством України договори, угоди, контракти з юридичними і фізичними особами з урахуванням особливостей, визначених цим Статутом (пп. 5.1.26).
Наведені вище положення статті 78 ГК України та положення Статуту КП “Тепловодсервіс» свідчать, що КП “Тепловодсервіс» як комунальне унітарне підприємство самостійно здійснює господарську діяльність та не несе відповідальності за зобов'язаннями засновника, як і останній не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємства.
Стосовно посилання органу державного фінансового контролю на те, що керівник замовника визначає умови господарської діяльності КП “Тепловодсервіс» з огляду на те, затверджує структуру, чисельну штатність працівників та штатного розпису КП “Тепловодсервіс». Колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 5.1.4. пункту 5.1 Статуту КП “Тепловодсервіс» передбачено право підприємства самостійно встановлювати свої структуру, чисельність працівників та штатний розпис в межах фонду оплати праці.
Пп. 6.6.11 п. 6.6. Статуту КП "Тепловодсервіс" визначено, що директор Підприємства самостійно розробляє структуру, штатну чисельність працівників та штатний розпис Підприємства відповідно до вимог законодавства України з урахуванням фонду оплати праці та узгоджує їх із уповноваженим органом управління.
Пунктом 6.4 Статуту передбачено, що уповноважений орган в межах своєї компетенції, зокрема, затверджує структуру, штатну чисельність працівників та штатний розпис Підприємства відповідно до вимог законодавства України.
Отже, Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради як уповноважений орган управління погоджує та затверджує структуру, штатну чисельність працівників та штатний розпис КП "Тепловодсервіс".
При цьому, необхідно врахувати, що в силу вимог пп. 6.6.6., 6.6.13. п. 6.6. Статуту КП “Тепловодсервіс» директор Підприємства визначає розподіл трудових та матеріальних ресурсів між структурними підрозділами Підприємства, встановлює взаємозв'язки між підрозділами, самостійно встановлює умови оплати праці та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною, Галузевою угодами та колективним договором, визначає структуру Підприємства і затверджує штатний розклад, посадові оклади та тарифні ставки працівників Підприємства, з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.
Відповідно до пункту 6.7. Статуту заступники директора Підприємства, керівники та спеціалісти структурних підрозділів виробництв, цехів, відділів та відділень, дільниць та інших аналогічних структурних підрозділів Підприємства, а також майстри та інші працівники приймаються на посаду і звільняються з посади директором Підприємства згідно з законодавством України.
Згідно з пунктом 6.9. Статуту КП “Тепловодсервіс» право укладення колективного договору від імені Власника надається директору Підприємства, а від імені трудового колективу - голові виборного органу трудового колективу.
Отже, незважаючи на те, що Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради погоджує структуру, штатну чисельність працівників та штатний розпис КП "Тепловодсервіс", саме директор Підприємства вирішує основні питання, пов'язані із функціонуванням трудового колективу: призначення і звільнення працівників, встановлення умов оплати праці та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат працівникам, укладення колективного договору.
Враховуючи вищенаведене відсутні підстави вважати, що погодженням структури, штатної чисельності працівників та штатного розпису КП "Тепловодсервіс" Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради визначає умови господарської діяльності КП “Тепловодсервіс».
Стосовно тверджень органу державного фінансового контролю про те, що керівник замовника визначає умови господарської діяльності учасника процедури закупівлі, у зв'язку з тим, що має повноваження здійснювати управління об'єктами у сфері житлових та комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності, суд зазначає таке.
Із змісту п. 3.1. Статуту КП “Тепловодсервіс» слідує, що Підприємство створено з метою, зокрема, надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, постачання теплової енергії і послуг з постачання гарячої води населенню, підприємствам, установам та організаціям Миргородської міської територіальної громади, селища Велика Багачка Миргородського району.
Водночас предмет діяльності КП “Тепловодсервіс», окреслений у п. 3.2. Статуту, є значно ширший та включає види діяльності, які не пов'язані із наданням житлово-комунальних послуг.
Пунктом 3.3. Статуту передбачено, що поряд з основними ліцензованими видами діяльності, Підприємство має право здійснювати інші види діяльності, зокрема, організація будівництва будівель, будівництво житлових і нежитлових будівель, інші роботи із завершення будіництва (пп. 3.3.17, 3.3.18, 3.3.24) та ін.
Так, відповідно до пункту 1.2. Положення Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради, затвердженого рішенням сорок дев'ятої позачергової сесії восьмого скликання Миргородської міської ради №113 від 29.03.2024, /том 1, а.с. 30 -37/, Управління є уповноваженим органом управління комунальним майном Миргородської міської територіальної громади, керування комунальними підприємствами Миргородської міської ради.
Згідно з розділом 2 Положення Управління, зокрема, з питань комунального господарства, забезпечує підготовку пропозицій щодо формування цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, а також норм їх споживання, здійснення контролю за їх додержанням; погоджує фінансові плани підприємств, зайнятих в наданні житлово-комунальних послуг населенню та зайнятих організацією і виконанням робіт з утримання та ремонту освітлення, доріг, шляхів та об'єктів комунальної інфраструктури міста; координує роботу, пов'язану з наданням населенню громади житлово-комунальних послуг підприємствами - надавачами цих послуг незалежно від форм власності; здійснює в межах повноважень управління об'єктами у сфері житлової послуги та комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності (п. 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6, 2.1.26).
Зазначені завдання, функції та права Управління випливають із положень частини 3 статті 4 Закону України “Про житлово-комунальні послуги, якою визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, а також статті 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», якою регламентовано повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
Зокрема, за приписами підпункту 1 пункту а) частини 1 статті 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
У свою чергу, повноваження управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, пов'язане із здійсненням власником об'єктів комунальної власності відповідних правомочностей.
Разом з тим, суд бере до уваги, що відповідно до пункту 7.3. Статуту КП “Тепловодсервіс» джерелами формування Статутного капіталу Підприємства є:
-майно, передане Підприємству Засновником;
-фінансування з бюджету Миргородської міської територіальної громади та інших бюджетів;
- майнові та немайнові права, передані Підприємству Засновником;
- доходи, одержані від господарської діяльності;
- майно інших підприємств, організацій, придбане згідно з законодавством України;
- кошти, отримані з бюджету Миргородської міської територіальної громади на поповнення статутного капіталу;
- капітальні інвестиції;
- інші джерела, не заборонені законодавством України.
За змістом пунктів 7.9, 7.10 Статуту прибуток Підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку підприємства сплачуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.
Чистий прибуток, отриманий після вказаних розрахунків, використовується за рішенням адміністрації Підприємства на його розсуд.
Отже, як статутний капітал, так і прибуток КП “Тепловодсервіс» може формуватися не лише за рахунок об'єктів комунальної власності, й за рахунок доходів від господарської діяльності, яка за положеннями Статуту пов'язана не тільки з наданням житлово-комунальних послуг, а й здійсненням інших видів діяльності.
За таких обставин доводи органу державного фінансового контролю про те, що керівник замовника визначає умови господарської діяльності учасника процедури закупівлі, з огляду на те, що має повноваження здійснювати управління об'єктами у сфері житлових та комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності, є недостатньо обґрунтованими, зробленими без ретельного аналізу змісту господарської діяльності КП “Тепловодсервіс».
Так, КП “Тепловодсервіс» було учасником процедури закупівлі із предметом "Поточний ремонт нежитлової будівлі по вул. Якова Усика, 7 в м. Миргород Полтавської області (ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи)", тобто закупівлі, яка не стосувалася надання житлово-комунальних послуг.
Заборони на участь комунальних підприємств у процедурах закупівлі, які проводяться виконавчими органами місцевого самоврядування, чинне законодавство не містить.
Доводи органу державного фінансового контролю у спірному висновку про те, що керівник замовника визначає умови господарської діяльності учасника процедури закупівлі, а відтак здійснює контроль над учасником процедури закупівлі, не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.
Колегія суддів зазначає, що в силу вимог статті 78 ГК України органами управління комунального унітарного підприємства є:
керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);
наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.
Директор КП “Тепловодсервіс», який згідно з п. 6.1. Статуту КП “Тепловодсервіс» здійснює безпосереднє керівництво Підприємством, визначається на конкурсній основі та призначається розпорядженням Миргородського міського голови шляхом укладення з ним контракту.
Відповідно до п. 6.12.8. Статуту КП “Тепловодсервіс» члени Наглядової ради обираються Засновником на строк - 3 (три) роки.
Пунктом 6.12. Статуту КП “Тепловодсервіс» передбачено, що Наглядова рада здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Підприємства.
Отже, призначення і діяльність органів управління КП “Тепловодсервіс» не перебувають під впливом керівника Управління комунальних ресурсів Миргородської міської ради. Передбачені статутними документами норми щодо узгодження Управлінням комунальних ресурсів Миргородської міської ради певної частини питань діяльності КП “Тепловодсервіс» не є безумовним підтвердженням пов'язаності керівника замовника з учасником процедури у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі».
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 02.09.2022 у справі № 922/2062/21, а також рішеннями Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справах, в яких спірним питанням була пов'язаність між замовником (органом місцевого самоврядування) і учасником процедури закупівлі (комунальним підприємством), зокрема, від 05.09.2023 року у cправі № 922/2629/21.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачами порушення позивачем вимог пункту 7 пункту 47 Особливостей, абзацу 2 частини 1 статті 44 Особливостей , тому Висновок про результати здійснення моніторингу процедури закупівлі UА-2024-05-30-005297-а від 09 серпня 2024 року, складений Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, є необґрунтованим , підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 по справі № 440/10163/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий