16 вересня 2025 р.Справа № 440/2437/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 01.07.25 року по справі № 440/2437/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №440/2437/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 23.01.2023 грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 23.01.2023 грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
10.03.2025 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №440/2437/24.
16.04.2025 ОСОБА_1 подано до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень у справі № 440/2437/24, у якій, просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 440/2437/24 (з урахуванням ухвали суду від 25.02.2025 про виправлення описки), в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 23.01.2023 грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт та проведення їх виплати, з урахуванням раніше виплачених сум;
- постановити окрему ухвалу та направити її до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 440/2437/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень у справі № 440/2437/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та задовольнити заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення від 29.08.2024 вирішував питання щодо правомірності застосування відповідачем розрахункової величини для визначення грошового забезпечення Позивача з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 та дійшов висновку про те, що такі дії є незаконними. У зв'язку з цим, суд першої інстанції зобов'язав відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 23.01.2023 грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань щомісячної та разової премії прямо залежать від розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням та відсоткової надбавки за вислугу років.
На переконання позивача, у разі збільшення розмірів основних видів грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно змінюються і розміри додаткових видів грошового забезпечення, які обраховуються виходячи з розмірів змінених основних видів грошового забезпечення.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки мають місце дії, які вчинені відповідачем у нових правовідносинах з позивачем, а не при виконанні резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №440/2437/24, отже заява позивача підлягає залишенню без задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Станом на дату розгляду заяви позивача рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/2437/24 є чинним та таким, що набрало законної сили.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №440/2437/24 відповідачем нарахована сума до виплати стягувачу 14670,75 грн.
Водночас, на переконання позивача, указана сума є заниженою, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками постанови КМУ № 704 тарифний коефіцієнт стягувача встановлений у розмірі 3,76, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 - 2102 грн; прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 - 2270 грн; прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 - 2481 грн; прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 - 2684 грн.
За доводами позивача, оклад ОСОБА_1 : 1) у 2020 році склав 7900,00 грн (2102 х 3,76)
у 2021 році - 8540,00 грн (2270 х 3,76); у 2022 році - 9330,00 грн (2481 х 3,76); у 2023 році - 10 090 грн (2684 х 3,76).
2) оклад за спеціальним звання, відповідно, становить у ОСОБА_1 : за 2020 рік - 1770,00 грн (2102 х 0,84); за 2021 рік - 1910,00 грн (2270 х 0,84); за 2022 рік - 2080,00 грн (2481 х 0,84); за 2023 рік - 2250,00 грн (2684 х 0,84).
3) надбавка за вислугу років як відсоток від окладу за посадою та за спеціальним званням повинен становити у 2020 році - 4835,00 грн = (7900 + 1770) х 50 %; у 2021 році - 5225,00 грн = (8540 + 1910) х 50 %; у 2022 році - 5705,00 грн = (9330 + 2080) х 50 %.
4) розмір премії визначається у відсотках від посадового окладу: у 2020 році оклад становив 7900,00 грн; у 2021 році - 8540,00 грн; у 2022 році - 9330,00 грн; у 2023 році - 10090,00 грн.
Із наявного розрахунку вбачається, що відповідачем нараховано: 1) оклад ОСОБА_1 : у 2020 році склав 7900,00 грн (2102 х 3,76); у 2021 році - 8540,00 грн (2270 х 3,76); у 2022 році - 9330,00 грн (2481 х 3,76); у 2023 році - 10 090 грн (2684 х 3,76), пропорційно задоволеним позовним вимогам (період). Тобто, як наведено позивачем.
2) оклад за спеціальним звання, відповідно, становить у ОСОБА_1 : за 2020 рік - 1770,00 грн (2102 х 0,84); за 2021 рік - 1910,00 грн (2270 х 0,84); за 2022 рік - 2080,00 грн (2481 х 0,84); за 2023 рік - 2250,00 грн (2684 х 0,84) - пропорційно задоволеним позовним вимогам (період). Тобто, як наведено позивачем.
3) надбавка за вислугу років як відсоток від окладу за посадою та за спеціальним званням становить: у 2020 році - 4835,00 грн = (7900 + 1770) х 50 %; у 2021 році - 5225,00 грн = (8540 + 1910) х 42,50 %; у 2022 році - 5705,00 грн = (9330 + 2080) х 43 %.
Разом з тим, у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №440/2437/24 не було вирішено питання відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби.
4) розмір премії визначається у відсотках від посадового окладу: у 2020 році оклад становив 7900,00 грн, премія 10 % від цього розміру - 790 грн; у 2021 році - 8540,00 грн, премія 10 % від цього розміру - 854,00 грн.; у 2022 році - 9330,00 грн, премія 10 % від цього розміру - 933,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №440/2437/24 суд зобов'язав Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 23.01.2023 грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, питання про відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби судом не вирішувалось.
Також не досліджувалось судом питання виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб згідно з пунктами 2, 4 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Колегія суддів враховує, що в межах розгляду заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, суд не вирішує питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно до статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин тощо.
Також у межах розгляду заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, суд не доходить висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вирішує ухвалою, постановленою протягом десяти днів з дня отримання заяви (в порядку статті 383 КАС України), фактично спір щодо зобов'язання відповідача обчислювати розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.
Отже, у разі незгоди позивача із визначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що мають місце дії, які вчинені відповідачем у нових правовідносинах з позивачем, а не при виконанні резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №440/2437/24, отже заява позивача підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року по справі № 440/2437/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі № 440/2437/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 16.09.2025 року