16 вересня 2025 р.Справа № 621/1677/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Вельможна І.В., вул. Леніна, 6, м. Зміїв, Харківська область, 63404, повний текст складено 18.07.25 року по справі № 621/1677/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції третя особа інспектор 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Попов Антон Андрійович
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3827793 винесеної 10.01.2025 інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Поповим А.А. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 стаття 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі закрити;
- стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правову допомогу.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2025 задоволено позов.
Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3827793 від 10.01.2025, складену інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Поповим Антоном Андрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн 00 коп., провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп, які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині витрат на правову допомогу, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду в частині розподілу витрат на правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що присуджена судом сума витрат на професійну правничу допомогу є непропорційною до предмета спору, є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Позивачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині витрат на правову допомогу, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмові пояснення в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Задовольняючи вимогу про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, витрати понесені позивачем на послуги адвоката підтверджені належним чином, а тому наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 КАС України).
Згідно частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини третьої статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четвертої статті 134 КАС України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року по справі №640/19275/18.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 09 травня 2023 року у справі №340/9009/21.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2025 між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Гетьман», в особі керівника Гетьман О.М. (Адвокат) укладено договір б/н про надання правничої допомоги (далі - Договір).
Відповідно до пункту 4.1 Договору за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар, що є формою винагороди адвокатського об'єднання за надання правової допомоги, розмір і порядок оплати якого визначається додатковим договором.
26.05.2025 між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Гетьман», в особі керівника Гетьман О.М. (Адвокат) укладено додатковий договір до договору про надання правничої допомоги від 26.05.2025 №б/н.
Відповідно до п. 1 Додаткового договору сторони дійшли згоди, що ціна договору про надання правничої допомоги від 26.05.2025 №б/н, складає:
- консультація клієнта та вивчення наданих клієнтом документів - 1000 грн., ПДВ не передбачено;
- опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції, консультування клієнта щодо необхідності отримання додаткових документів (доказів) - 1000 грн, ПДВ не передбачено;
- складання в інтересах клієнта заяв, скарг, запитів, у т.ч. адвокатських запитів - 1000 грн, ПДВ не передбачено;
- складання в інтересах клієнта проєкту позовної заяви - 3000 грн, ПДВ не передбачено;
- участь у судових засіданнях - 1000 грн/1 судове засідання (оплата здійснюється клієнтом незалежно від тривалості судового засідання, а також у разі відкладання/перенесення з будь-яких підстав, ініційованих іншими учасниками процесу).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у цій справі надані копії: договору про надання правничої допомоги від 26.05.2025, ордеру на надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг) від 30.05.2025, додаткового договору до Договору про надання правничої допомоги від 26.05.2025 № б/н, акт № 1 прийому-передачі послуг з надання правничої допомоги від 30.05.2025, чеки переказу коштів АТ "Укрпошта" від 27.05.2025 та 06.06.2025.
До розрахунку суми гонорару за надання правничої допомоги адвокат Гетьман О.М. включила такі витрати: консультація клієнта та вивчення наданих документів - 1000 грн,; - опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції, консультування клієнта щодо необхідності отримання додаткових документів (доказів) - 1000 грн; складання в інтересах клієнта проєкту позовної заяви - 3000 грн. Всього 5000, 00 грн.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Надаючи оцінку співмірності заявленого представником Бочки Ігоря Миколайовича розміру відшкодування витрат на правничу допомогу із обсягом виконаних ним робіт, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок Зміївського районного суду Харківської області про наявність достатніх правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень, оскільки дана справа відноситься до категорії справ незначної складності, по яким вже є стала судова практика, а представництво інтересів ОСОБА_1 не потребувало значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, як і значних затрат часу, враховуючи надані представником позивача докази та їх оформлення.
З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції, яким задоволено вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, хоч і прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, однак сума присуджених до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеною та не співмірною з обсягом виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи встановлені обставини справи та їх правове регулювання, колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 шляхом стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп та ухвалити в цій частині постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2025 по справі № 621/1677/25 - скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Ухвалити в цій частині постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
В іншій частині рішення Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2025 по справі № 621/1677/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 16.09.2025 року