16 вересня 2025 р.Справа № 643/8931/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
представника позивача Стеценка А.Ю.
представника відповідача Свінтіцька Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 16.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Довготько Т.М., пр-т Ювілейний, 38Є, м. Харків, 61005, повний текст складено 16.07.25 року по справі № 643/8931/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4646927 від 03.05.2025 скасувати як незаконну і необгрунтовану;
- справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 гривень 60 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що інспектором управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Рижковим Євгеном Олександровичем щодо водія транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO SPORT, реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4646927 від 03.05.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вказаною постановою було зазначено, що 03.05.2025 22.03:29 м. Харків, вул Нескорених, 2А водій керував ТЗ MITSUBISHI PAJERO SPORT, НОМЕР_1 без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 г ПДР - відсутність у водія поліса обов. страх, цив.-прав. від-сті власників наземних ТЗ. При винесенні постанови Інспектором не дотримані вимоги окремих положень частин другої і третьої статті 283 КУпАП.
Так, постанова винесена службовою особою, яка не вірно (неповно) вказала відомості про свою посаду поліцейського - особи, уповноваженої здійснювати розгляд справи про адміністративні правопорушення, чим ця особа фактично поставила під сумнів законність права на реалізацію такого повноваження. Постанова винесена стосовно особи, місце проживання чи перебування якої у цій постанові наведено як таке, що фактично не відповідає дійсності. У Постанові йдеться про фактично неіснуючу модель транспортного засобу марки MITSUBISHI PAJERO SPORT, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 засвідчує факт реєстрації транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO SPORT, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В Постанові йдеться про використання Інспектором “бодікам відео» тобто, взагалі нормативно не передбаченого для використання працівниками Національної поліції України, технічного приладу і технічного засобу відеофіксації правопорушень. Відеозапис, що додається до Постанови і, як з'ясувалося був зафіксований наявним 03.05.2025 у службовому користуванні Інспектора портативним відеореєстратором 470064, згідно роздавальної відомості відеореєстраторів та рацій № 246/9 від 03.05.2025 взагалі не містить в собі жодних відомостей про здійснення інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, який мав відбутися на вимогу і, у відповідності до порядку, визначеному положеннями статті 279 КУпАП та пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція 1395).
Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 16.07.2025 року позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до Департаменту патрульної поліції /м.Київ, вул. Федора Ернста, 3/ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи - задоволено частково.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕНА №4646927 від 03.05.2025, а справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до змісту ст. 7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.
Особою, відповідальною за укладення внутрішнього договору страхування щодо незабезпеченого транспортного засобу, є: особа, за якою в Україні зареєстровано транспортний засіб; фізична особа, яка тимчасово ввезла транспортний засіб на митну територію України; особа, яка є власником незареєстрованого транспортного засобу.
Особи, зазначені у цій частині, зобов'язані укласти внутрішній договір страхування з дотриманням таких строків: не пізніше дня реєстрації транспортного засобу у встановленому порядку - якщо транспортний засіб є незабезпеченим; до початку використання транспортного засобу у дорожньому русі - якщо транспортний засіб незареєстрований (неперереєстрований), знятий з обліку, за умови наявності номерного знака для разових поїздок; не пізніше останнього дня строку дії попереднього внутрішнього договору страхування; перед в'їздом на територію України (крім випадку наявності щодо транспортного засобу чинного страхового сертифіката «Зелена картка», що діє на території України).
Представник відповідача наголошуж, що керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 03.05.2025 інспектором 1 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Рижковим Є.О. винесено постанову серії ЕНА № 4646927, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в сумі 425,00 грн (а.с. 20).
Згідно постанови, 03.05.2025 22.03:29 м. Харків, вулиця Нескорених, 2А водій керував ТЗ MITSUBISHI PAJERO SPORT, НОМЕР_1 без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 ґ) ПДР - відсутність у водія поліса обов. страх, цив.-прав. від-сті власників наземних ТЗ, та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів розгляду справи про адміністративне правопорушення та надання позивачу можливості реалізувати свої права, зазначене свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП).
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до п. 2.1 «ґ» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Частиною першою статті 126 КУпАП України передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 21.1 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Пунктом 21.3. статті 21 вказаного закону, при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Згідно п.21.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: Відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
За приписами ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
В силу вимог ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Положеннями ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» надано право поліції застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за вчинення правопорушення, що сталось 03.05.2025.
З відеозаписів, наданих як позивачем так і відповідачем вбачається, що 03.05.2025 інспектором поліції складено постанову серії ЕНА 4646927 за ч.1 ст.126 КУпАП за місцем вчинення правопорушення, від отримання якої ОСОБА_1 відмовився.
Колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
У статті 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
На підтвердження належного розгляду справи про адміністративне правопорушення 03.05.2025 відповідачем надано відеозапис з нагрудної камери, з якого вбачається, що інспектором поліції здійснено спробу вручити вже складену постанову позивачу на узбіччі біля автомобіля.
Колегія суддів зазначає, що вчинення дій по врученню постанови не свідчить про належний розгляд справи про адміністративне правопорушення. Відповідачем не доведено що розгляд справи відбувався за місцем вчинення правопорушення, місцем обліку транспортних засобів або місцем проживання порушника.
Разом з тим, у посадових осіб суб'єктів владних повноважень, в тому числі і у працівників органів і підрозділів Національної поліції, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, є обов'язок - забезпечити особам, які притягуються до адміністративної відповідальності можливість користування правами, закріпленими у ст. 268 КУпАП.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №522/22180/16-а та від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.
Враховуючи, відсутність у справі доказів належного розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем фактично позбавлено позивача можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Отже, такі дії інспектора грубо порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що в свою чергу є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Надання позивачу можливості реалізувати права, встановлені ст. 268 КУпАП до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мали можливість вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Оскільки, відповідачем не надано доказів розгляду справи про адміністративне правопорушення та надання позивачу можливості реалізувати свої права, зазначене свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для скасування спірної постанови серії ЕНА № 4646927 від 03.05.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 16.07.2025 року по справі № 643/8931/25, відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 16.07.2025 по справі № 643/8931/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 16.09.2025 року